1. Словник української мови у 20 томах

промітний

ПРОМІТНИ́Й, а́, е́, розм.

Який веде справи, вдаючись до хитрощів, обману; пронозливий.

[Феноген:] А скільки ж Ліхтаренкові дісталось [грошей]? От промітний чоловік! Прослуживши з таким ідолом при великій комерції тридцять п'ять літ, можна б було і тисячу десятин [землі] купить! (І. Карпенко-Карий);

Патлатий .. чоловік, промітний і прудкий, заходився коло свого діла добре, і з рук його вивернутись було нелегко (О. Ільченко);

// Який відзначається спритністю; заповзятливий.

Промітний він: оце повернувсь, купив горшків, поїхав у базар, продав та купив обіддя, – ото вже й заробив 15 карбованців (Сл. Б. Грінченка);

// Швидкий на розум; кмітливий.

Не забігаючи й додому, подалась я в ясла до Тимка. Ти б його тепер і не пізнав .. Здоровий, жвавий та промітний хлопчина (І. Вирган).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. промітний — промітни́й прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. промітний — Пронозливий, спритний, заповзятливий, скорохвацький, сов. підприємливий; бистрий на розум, кмітливий, зарадний; в'юнкий, виверткий. Словник синонімів Караванського
  3. промітний — див. жвавий Словник синонімів Вусика
  4. промітний — -а, -е, розм. Який веде справи, вдаючись до хитрощів, обману; пронозливий. || Який відзначається спритністю; заповзятливий. || Швидкий на розум; кмітливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. промітний — ЗАПОВЗЯ́ТЛИВИЙ (який має практичну кмітливість, здатність активно діяти), ПІДПРИЄ́МЛИВИЙ книжн., ПРОМІТНИ́Й розм. Підприємство серед загальної кризи розцвіло, і Завадка мусив визнати, що сьогоднішня молодь куди спритніша й заповзятливіша... Словник синонімів української мови
  6. промітний — Промітни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. промітний — ПРОМІТНИ́Й, а́, е́, розм. Який веде справи, вдаючись до хитрощів, обману; пронозливий, [Феноген:] А скільки ж Ліхтаренкові дісталось [грошей]? От промітний чоловік!... Словник української мови в 11 томах
  8. промітний — Промітни́й, -а́, -е́ Ловкій, изворотливый, разбитной, предпріимчивый. А промітний він: оце повернувсь, купив горшків, поїхав у базарь, продав та купив обіддя, — ото вже й заробив 15 карбованців; а про те ріллю виорано вже.... От брат, то то хамула. Канев. у. Словник української мови Грінченка