пухир

(на воді) булька, бульбашка, пузир; (жовчний) міхур; пухирець, піхур.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пухир — пухи́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пухир — -я, ч. 1》 Наповнений рідиною кулястий виступ на поверхні шкіри або слизових оболонок, що виникає при опіках, потертості та за деяких захворювань. 2》 Те саме, що пузир 1). 3》 Те саме, що міхур 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пухир — ПУХИ́Р, я́, ч. 1. Наповнений рідиною кулястий виступ на поверхні шкіри або слизових оболонок, що виникає при опіках, потертості та при деяких захворюваннях. Парубок показав долоні. Вони були такі порепані та в пухирях (А. Словник української мови у 20 томах
  4. пухир — БУ́ЛЬКА (кулька, наповнена повітрям або газом, що виникає у рідині або рідкій масі чого-небудь), БУ́ЛЬБА, БУ́ЛЬБАШКА, ПУЗИ́Р, ПУХИ́Р, БА́НЬКА розм. Дощ укрив бульками став (М. Словник синонімів української мови
  5. пухир — Пухи́[і́]р, -ря́; -рі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. пухир — Пухир, -ра, пухирь, -ря м. 1) Волдырь. Як линула окропом на руку, так он які пухирі понабігали. Харьк. г. 2) Пузырь. 3) Мочевой пузырь. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка