розумака

як ім. дуже розумний, (собі на користь — ще) ІР. мудраґель, великорозумний, о. розуму палата, всі розуми поїв, св. розумник; розумаха; п! ЕРУДИТ.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розумака — розума́ка іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. розумака — див. розумний Словник синонімів Вусика
  3. розумака — -и, ч. і ж., розм. Те саме, що розумаха. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розумака — РОЗУМА́КА і рідше РОЗУМА́ХА, и, ч. і ж., розм. Розумна людина. Лаврін .. скінчив церковноприходську школу, був розумака і майстер на всі руки – і косити, і молотити, і навіть сам шив чоботи (О. Донченко); // ірон. Той, хто вважає себе розумнішим за інших. Словник української мови у 20 томах
  5. розумака — РОЗУ́МНИЙ ім. (людина, що відзначається розумом, розсудливістю), РОЗУ́МНИК розм., РОЗУМА́КА (РОЗУМА́ХА) розм., ГОЛОВА́ розм., РОЗУ́МЕЦЬ розм., МИСЛИ́ВЕЦЬ розм. рідко. Словник синонімів української мови
  6. розумака — РОЗУМА́КА, РОЗУМА́ХА, и, ч. і ж., розм. Розумна людина. Лаврін.. скінчив церковноприходську школу, був розумака і майстер на всі руки — і косити, і молотити, і навіть сам шив чоботи (Донч., III, 1956, 86); // ірон. Словник української мови в 11 томах