1. Словник синонімів української мови

розумака

РОЗУ́МНИЙ ім. (людина, що відзначається розумом, розсудливістю), РОЗУ́МНИК розм., РОЗУМА́КА (РОЗУМА́ХА) розм., ГОЛОВА́ розм., РОЗУ́МЕЦЬ розм., МИСЛИ́ВЕЦЬ розм. рідко. Лучче з розумним у біді, ніж з дурним у добрі (прислів'я); Піде Тарас Шевченко до Гребінки на гуляння, та як зберуться там розумники, читальники, музики, творці книжок, картин мистецьких, горьоване усе забуде,.. звеселить собі і товариству настрій (Д. Косарик); — Ти, певне, далеко підеш. Уперше бачу такого розумаку (О. Донченко); — То дід-голова! ..Про старовину вам розкаже, говіркий який!.. (Ганна Барвінок); Та знає сонечко: паніти над землею Повинен розумець — Абу-Ісхак султан (А. Кримський); Молодий, та ба: мисливець (Словник Б. Грінченка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розумака — розума́ка іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. розумака — як ім. дуже розумний, (собі на користь — ще) ІР. мудраґель, великорозумний, о. розуму палата, всі розуми поїв, св. розумник; розумаха; п! ЕРУДИТ. Словник синонімів Караванського
  3. розумака — див. розумний Словник синонімів Вусика
  4. розумака — -и, ч. і ж., розм. Те саме, що розумаха. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розумака — РОЗУМА́КА і рідше РОЗУМА́ХА, и, ч. і ж., розм. Розумна людина. Лаврін .. скінчив церковноприходську школу, був розумака і майстер на всі руки – і косити, і молотити, і навіть сам шив чоботи (О. Донченко); // ірон. Той, хто вважає себе розумнішим за інших. Словник української мови у 20 томах
  6. розумака — РОЗУМА́КА, РОЗУМА́ХА, и, ч. і ж., розм. Розумна людина. Лаврін.. скінчив церковноприходську школу, був розумака і майстер на всі руки — і косити, і молотити, і навіть сам шив чоботи (Донч., III, 1956, 86); // ірон. Словник української мови в 11 томах