русалка

Значення в інших словниках

1. русалка — руса́лка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. русалка — РУСАЛКА – МАВКА Русалка. Казкова водяна істота в образі гарної дівчини з довгим розпущеним волоссям і з риб’ячим хвостом; водяна німфа. Кругом неї заворушились у воді русалки, заспівали і почали її тягти на дно (І. Літературне слововживання
3. русалка — [русалка] -лкие, д. і м. -лц'і, р. мн. -лок Орфоепічний словник української мови
4. русалка — -и, ж. За народними повір'ями – казкова водяна істота в образі гарної дівчини з довгими розпущеними косами й риб'ячим хвостом; водяна німфа. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. русалка — РУСА́ЛКА, и, ж. За народними повір'ями – казкова водяна істота в образі гарної дівчини з довгими розпущеними косами й риб'ячим хвостом; водяна німфа. – І русалки, й мавки – все з нехрещених дітей... По полях, по лісах, по водах живуть... Словник української мови у 20 томах
6. русалка — РУСА́ЛКА (казкова водяна істота в образі гарної дівчини з довгим розпущеним волоссям), БЕРЕГИ́НЯ, НІ́МФА, НАЯ́ДА, МА́ВКА поет., ЛІСНА, ЛІСНИЦЯ розм., ВІ́ЛА поет., УНДИ́НА іст.; СИРЕ́НА (у грецькій міфології — морська німфа). Словник синонімів української мови
7. русалка — Руса́лка, -лки, -лці; -са́лки, -са́лок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. русалка — РУСА́ЛКА, и, ж. За народними повір’ями — казкова водяна істота в образі гарної дівчини з довгими розпущеними косами й риб’ячим хвостом; водяна німфа. Словник української мови в 11 томах