рябіти

(- воду) брижитися, ряботіти; (вдалині) маячіти, мріти, бовваніти, р. рябітися; (чим) рясніти; (в очах) МЕРЕХТІТИ, розпливатися, (- букви) зливатися.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рябіти — рябі́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. рябіти — -ію, -ієш, недок. 1》 Ставати рябим (у 1, 2 знач.). 2》 тільки 3 ос. Укриватися брижами, дрібними хвилями (про водну поверхню). 3》 Вирізнятися рябизною з-поміж чого-небудь, на тлі чогось. || чим, від чого. Бути рябим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рябіти — РЯБІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Ставати рябим (у 1, 2 знач.). Петрусь припав до подушки – і не словами, а сльозами виливав їй своє лихо .. Рябенька подушечка .. ще більше рябіла від його кревних сліз (Панас Мирний); Долина сохне і рябіє (М. Рильський, пер. Словник української мови у 20 томах
  4. рябіти — (аж) в оча́х рябі́є у кого, в чиїх і без додатка, безос. 1. Хто-небудь втрачає здатність нормально бачити щось через надмірність яскравих фарб, світла, строкатість і т. ін. Всі були в своєму найновішому і найкращому вбранні. Фразеологічний словник української мови
  5. рябіти — БРИ́ЖИТИСЯ (про водяну поверхню — покриватися брижами, утворювати дрібні хвилі), РЯБІ́ТИ, МО́РЩИТИСЯ, РЯБОТІ́ТИ підсил. розм. — Док.: побри́житися, збри́житися рідше. Затока злегка брижиться від теплого південного вітру (Л. Словник синонімів української мови
  6. рябіти — Рябі́ти, -бі́ю, -бі́єш, -бі́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. рябіти — РЯБІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Ставати рябим (у 1, 2 знач.). Петрусь припав до подушки — і не словами, а сльозами виливав їй своє лихо.. Рябенька подушечка.. ще більше рябіла від його кревних сліз (Мирний, І, 1954, 332); Долина сохне і рябіє (Пушкін, Є. Словник української мови в 11 томах
  8. рябіти — Рябіти, -бію, -єш гл. Пестрѣть. Св. Л. 308. Словник української мови Грінченка