сивина

Значення в інших словниках

1. сивина — сивина́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. сивина — Сивизна і сивизна, сивинка, сивінь, промивина, просивінь Фразеологічні синоніми: перша сивина; сиве волосся; срібна павутина в волоссі Приповідки: Сивина в голову, а чорт у бороду. Волосся сивіє, а голова шаліє Словник синонімів Вусика
3. сивина — [сиевиена] -ни, д. і м. -н'і Орфоепічний словник української мови
4. сивина — -и, ж. 1》 Сиве волосся. || Сивий колір (волосся). || перен. Про старість. 2》 перен. Сірувато-біле забарвлення чого-небудь, сірувато-білий наліт на чомусь. 3》 перен. Далекі часи; давнина. З сивини віків — з дуже давніх часів, з давніх-давен. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. сивина — СИВИНА́, и́, ж. 1. Сиве волосся. Косми чорного волосся, подекуди з білими нитками сивини, просто спадали на плечі (М. Коцюбинський); Перша сивина заблищала сріблом на скронях (З. Тулуб); Сивина приємно пасувала його бадьорій рухливості (Я. Словник української мови у 20 томах
6. сивина — до пе́ршої сивини́. До старості, до немолодих років. Скажіть, як можуть влаштувати свій дім 20 мільйонів людей, котрі часто-густо до першої сивини живуть у гуртожитках! (З журналу). до си́вого (бі́лого) во́лосу (во́лоса, воло́сся, до сивини́), перев. Фразеологічний словник української мови
7. сивина — ДАВНИНА́ (давноминулі часи), СТАРОВИНА́, ДАВНОМИНУ́ЛЕ, ДА́ВНЄ, СТАРОЖИ́ТНІСТЬ, ДА́ВНІСТЬ, СТАРОДЕ́ННЯ поет., ДІДІ́ВЩИНА заст., СТАРОСВІ́ТЩИНА заст.; СИВИНА́ поет., СИВИЗНА́ поет. (перев. із сл. Словник синонімів української мови
8. сивина — Сивина́ і сивизна́, -ни́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. сивина — СИВИНА́, и́, ж. 1. Сиве волосся. Косми чорного волосся, подекуди з білими нитками сивини, просто спадали на плечі (Коцюб., І, 1955, 56); Перша сивина заблищала сріблом на скронях (Тулуб, В степу.. Словник української мови в 11 томах
10. сивина — Сивина, -ни ж. = сивизна. Грин. III. 651. Не сивина на світі правду творить. К. Іов. 70. Словник української мови Грінченка