скулюватися
Кулитися, щулитися, корчитися, (клубком) скручуватися, карлючитися, кандзюбитися, коцюрбитися, судомитися; док. СКУЛИТИСЯ, згорбитися.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скулюватися — ску́люватися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- скулюватися — СКУ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., рідко, СКУ́ЛИТИСЯ, люся, лишся, док. 1. Щулитися, корчитися (від холоду, болю, страху і т. ін.). На ту згадку Андрій якось інстинктивно скулювався та й схиляв голову на груди (А. Словник української мови у 20 томах
- скулюватися — ЗІГНУ́ТИСЯ (про людину або частини її тіла — стати зігнутим), ЗІБГА́ТИСЯ, ЗОБГА́ТИСЯ рідше, СКУ́ЛИТИСЯ, СКАРЛЮ́ЧИТИСЯ розм., СКО́РЧИТИСЯ розм., СКОЦЮ́РБИТИСЯ розм., СКОЦЮ́БИТИСЯ рідше, СКРЮ́ЧИТИСЯ розм., СКОРО́БИТИСЯ розм.; ЗГОРНУ́ТИСЯ із сл. Словник синонімів української мови
- скулюватися — СКУ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., рідко, СКУ́ЛИТИСЯ, люся, лишся, док. 1. Щулитися, корчитися (від холоду, болю, страху і т. ів.). На ту згадку Андрій якось інстинктивно скулювався та й схиляв голову на груди (Крим. Словник української мови в 11 томах