слідом
пр., услід, НАЗИРЦІ, слідком; у погоню; (за ким) наслідуючи кого.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- слідом — слі́до́м прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- слідом — див. потім; услід Словник синонімів Вусика
- слідом — присл., звичайно у сполуч. з прикм. за. 1》 Безпосередньо за ким-, чим-небудь, не відстаючи; услід. || Одразу або незабаром після чого-небудь. 2》 Наслідуючи кого-небудь; так само, як хтось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- слідом — СЛІ́ДО́М, присл., звичайно у сполуч. з прийм. за. 1. Безпосередньо за ким-, чим-небудь, не відстаючи; після чого-небудь. Вийшов [старший брат] з хати, а за їм [ним] усі брати слідом (Марко Вовчок); Ступав [панотець] за війтом слідом... Словник української мови у 20 томах
- слідом — іти́ / піти́ слі́дом за ким (по сліда́х чиїх). Діяти, робити що-небудь так, як хтось інший, наслідувати кого-небудь. Не хочу йти слідом за своїм двоюрідним братом (М. Стельмах). Фразеологічний словник української мови
- слідом — ВСЛІД (УСЛІ́Д) звич. з прийм. з а (безпосередньо за ким-, чим-небудь), СЛІ́ДО́М, СЛІДКО́М, НА́ЗИРЦІ, НА́ЗИРЦЕМ, НА́ЗИРКОМ діал., НА́СЛІДЦІ діал. (слідкуючи). Віз покотився вслід за іншими (Г. Словник синонімів української мови
- слідом — СЛІ́ДО́М, присл., звичайно у сполуч. з прийм. за. 1. Безпосередньо за ким-, чим-небудь, не відстаючи; услід. Вийшов [старший брат] з хати, а за їм [ним] усі брати слідом (Вовчок, І, 1955, 312); Ступав [панотець] за війтом слідом... Словник української мови в 11 томах
- слідом — Слідом нар. 1) = слідком. Слідом за дідом. Ном. № 11837. 2) Какъ должно. Треба слідом все робити. Левч. 56. Словник української мови Грінченка