спантеличувати
Збивати з пан телику, пантеличити, с. ошелешувати, приголомшувати.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спантеличувати — спантели́чувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- спантеличувати — -ую, -уєш, недок., спантеличити, -чу, -чиш, док., перех., розм. Викликати розгубленість, замішання, подив у кого-небудь. || Змушувати втрачати послідовність думки; збивати. || Впливаючи яким-небудь чином, спонукувати до зміни поведінки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спантеличувати — СПАНТЕЛИ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., СПАНТЕЛИ́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, розм. Викликати розгубленість, замішання, подив у кого-небудь. І слова Лукійченка, і його погляд спантеличили Рубіна (І. Словник української мови у 20 томах
- спантеличувати — СПАНТЕЛИ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., СПАНТЕЛИ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм. Викликати розгубленість, замішання, подив у кого-небудь. І слова Лукійченка, і його погляд спантеличили Рубіна (Сенч., На Бат. Словник української мови в 11 томах