сповнювати

Значення в інших словниках

1. сповнювати — спо́внювати 1 дієслово недоконаного виду наповнювати спо́внювати 2 дієслово недоконаного виду виконувати розм. Орфографічний словник української мови
2. сповнювати — -юю, -юєш і сповняти, -яю, -яєш, недок., сповнити, -ню, -ниш, док., перех. 1》 чим.Накладаючи, наливаючи, насипаючи і т. ін., робити що-небудь повним, заповненим; наповнювати, заповнювати. || Поширюючись, охоплювати, насичувати повітря, приміщення і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сповнювати — 1. виконувати, виконати, повиконувати, здійснювати, здійснити, поздійснювати, закінчувати, закінчити, позакінчу вати, робити, зробити, дороблювати, доробити, подороблювати, нароблювати, наробити, понароблювати, пороблювати, поробити, розроблювати... Словник чужослів Павло Штепа
4. сповнювати — СПО́ВНЮВАТИ¹, юю, юєш і СПОВНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СПО́ВНИТИ, ню, ниш, док., що. 1. чим. Наповнювати, заповнювати якусь ємність. Старша свашка .. вручає молодим келехи, сповнює їх вином (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
5. сповнювати — НАПО́ВНИТИ (про людей, тварин — зайняти весь простір, приміщення і т. ін.), ЗАПО́ВНИТИ, СПО́ВНИТИ, ПЕРЕПО́ВНИТИ підсил., НАВОДНИ́ТИ підсил., ЗАЛИ́ТИ (ЗАЛЛЯ́ТИ рідше) підсил., ЗАТОПИ́ТИ підсил., ЗАБИ́ТИ підсил. розм., ЗАГАТИ́ТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
6. сповнювати — Спо́внювати, -нюю, -нюєш і сповня́ти, -ня́ю, -ня́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. сповнювати — СПО́ВНЮВАТИ¹, юю, юєш і СПОВНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СПО́ВНИТИ, ню, ниш, док., перех. 1. чим. Накладаючи, наливаючи, насипаючи і т. ін., робити що-небудь повним, заповненим; наповнювати, заповнювати. Старша свашка .. Словник української мови в 11 томах