спортивний

г. спортовий; (інтерес) аматорський, сов. любительський.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спортивний — спорти́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. спортивний — [спортиўнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. спортивний — -а, -е. Прикм. до спорт. || Признач. для занять спортом. || Який володіє якостями, зовнішнім виглядом спортсмена. Спортивна гімнастика — вид спорту... Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спортивний — СПОРТИ́ВНИЙ, а, е. Прикм. до спорт. Влітку під час спортивних змагань Гейко проплив дванадцять миль (Д. Ткач); Спортивна досконалість випромінювалась із кожного його м'яза (Ю. Смолич); // Признач. для занять спортом. Словник української мови у 20 томах
  5. спортивний — Спорти́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. спортивний — СПОРТИ́ВНИЙ, а, е. Прикм. до спорт. Влітку під час спортивних змагань Гейко проплив дванадцять миль (Ткач, Моряки, 1948, 22); Спортивна досконалість випромінювалась із кожного його м’яза (Смолич, Сорок вісім.. Словник української мови в 11 томах