спортивний
г. спортовий; (інтерес) аматорський, сов. любительський.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спортивний — спорти́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- спортивний — [спортиўнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- спортивний — -а, -е. Прикм. до спорт. || Признач. для занять спортом. || Який володіє якостями, зовнішнім виглядом спортсмена. Спортивна гімнастика — вид спорту... Великий тлумачний словник сучасної мови
- спортивний — СПОРТИ́ВНИЙ, а, е. Прикм. до спорт. Влітку під час спортивних змагань Гейко проплив дванадцять миль (Д. Ткач); Спортивна досконалість випромінювалась із кожного його м'яза (Ю. Смолич); // Признач. для занять спортом. Словник української мови у 20 томах
- спортивний — Спорти́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- спортивний — СПОРТИ́ВНИЙ, а, е. Прикм. до спорт. Влітку під час спортивних змагань Гейко проплив дванадцять миль (Ткач, Моряки, 1948, 22); Спортивна досконалість випромінювалась із кожного його м’яза (Смолич, Сорок вісім.. Словник української мови в 11 томах