1. Великий тлумачний словник сучасної мови

спортивний

спорти́вний

-а, -е.

Прикм. до спорт.

|| Признач. для занять спортом.

|| Який володіє якостями, зовнішнім виглядом спортсмена.

Спортивна гімнастика — вид спорту, що включає змагання жінок і чоловіків з гімнастичних вправ на спеціальних гімнастичних приладах та вільних вправ.

Спортивна психологія — галузь науки, що займається вивченням психології спортсмена.

Спортивна форма — ступінь професійної підготовки спортсмена, коли він може повністю проявити свої можливості.

Спортивний інтерес — бажання перевірити свої здібності, своє вміння досягти чого-небудь без потреби, просто так.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спортивний — спорти́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. спортивний — г. спортовий; (інтерес) аматорський, сов. любительський. Словник синонімів Караванського
  3. спортивний — [спортиўнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. спортивний — СПОРТИ́ВНИЙ, а, е. Прикм. до спорт. Влітку під час спортивних змагань Гейко проплив дванадцять миль (Д. Ткач); Спортивна досконалість випромінювалась із кожного його м'яза (Ю. Смолич); // Признач. для занять спортом. Словник української мови у 20 томах
  5. спортивний — Спорти́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. спортивний — СПОРТИ́ВНИЙ, а, е. Прикм. до спорт. Влітку під час спортивних змагань Гейко проплив дванадцять миль (Ткач, Моряки, 1948, 22); Спортивна досконалість випромінювалась із кожного його м’яза (Смолич, Сорок вісім.. Словник української мови в 11 томах