спритний

Меткий, моторний, с. промітний, з. ручий; (- тварин) рухливий; (вояк) вправний, умілий, досвідчений; (на що) здібний; (ділок) пролазливий, в'юнкий, виверткий; (розум) кмітливий, швидкий, шпаркий.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

спритний — спри́тний прикметник Орфографічний словник української мови
спритний — (про вправну людину, яка використовує обставини для власної вигоди) не проспить (не заспить) грушку (грушки) в попелі; (дуже хитрий) на ходу (бігу) підметки рве (зриває); з варено? крашанки курча висидить, діал.; зуміє впіймати (вхопити) вовка за вухо. Словник фразеологічних синонімів
спритний — I акробат (перен.), алюрний, бідовий, бойовий, бравий, верткий, вивертливий, виверткий, вигадливий, викрутливий, винахідливий, влазень, влучний, вправний, вушлий, в'юнкий, дзигльований, дойда, дока, доскоцький, ємець, жох, завзятий, зграбний, зугарний... Словник синонімів Вусика
спритний — [спритнией] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
спритний — -а, -е. 1》 Швидкий, вправний у роботі, діях (про людину); меткий, моторний. || Який жваво рухається (перев. про тварин); рухливий. || Для якого характерні швидкі, вправні рухи (про руки, ноги і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
спритний — СПРИ́ТНИЙ, а, е. 1. Швидкий, вправний у роботі, діях (про людину); меткий, моторний. [Одарка:] Ти спритний і надто балакучий, а він тихий – і за те я його люблю! (М. Словник української мови у 20 томах
спритний — РУХЛИ́ВИЙ (про людину — повний життєвої сили, енергії, здатний швидко рухатися), ЖВА́ВИЙ, МОТО́РНИЙ, ШВИДКИ́Й, МЕТКИ́Й, ПРОВО́РНИЙ, ПРУДКИ́Й, ВЕРТКИ́Й, В'ЮНКИ́Й, ВЕРТЛЯ́ВИЙ, ВЕРТЛИ́ВИЙ, ЛЕГКИ́Й, СПРИ́ТНИЙ, ПОВОРОТКИ́Й, КРУТЛИ́ВИЙ, ШУ́СТРИЙ розм. Словник синонімів української мови
спритний — Спри́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
спритний — СПРИ́ТНИЙ, а, е. 1. Швидкий, вправний у роботі, діях (про людину); меткий, моторний. [Одарка:] Ти спритний і надто балакучий, а він тихий — і за те я його люблю! (Кроп. Словник української мови в 11 томах
спритний — Спритний, -а, -е Понятливый, смѣтливый, ловкій, проворный. Суддя такий був розумний та спритний, що яке б темне діло не було, зараз його на світ виведе. Стор. І. 32. Ти то спритний, як Матвій до куропатв. Ном. № 6564. Словник української мови Грінченка