спритний

I

акробат (перен.), алюрний, бідовий, бойовий, бравий, верткий, вивертливий, виверткий, вигадливий, викрутливий, винахідливий, влазень, влучний, вправний, вушлий, в'юнкий, дзигльований, дойда, дока, доскоцький, ємець, жох, завзятий, зграбний, зугарний, ковбой, ковбойський, козир-баба (про жінок), козир-дівка, козир-молодиця, ловкач, метикований, метиковитий, метикуватий, меткий, молодецький, молодцюватий, моторний, нахрапистий, невловимий, невловний, незловний, порский, похіпливий, похопливий, пробивний, провористий, проворний, пройда, пройдисвіт, пролаза, пролазливий, пролазистий, проміт(о, то проміт!), примітний, пронира, пронирливий, проноза, пронозливий, пронозуватий, рахубний, рахубистий, розбитний, скорохват, скорохвацький, спритник, спритняга, тімаха, тямуха, увертливий, удатний, хапкий, хват, хваткий, хвацький, чортолуп, шметник, шпаркий, шпетний

Фразеологічні синоніми: візьме хоч з вогню; в ложці води не спіймаєш; голими руками не візьмеш; дівка — не промах; дістане й чорта в ступі; до всякої масті козир; з біса спритиний; з вареного яйця курча висидить; з води сухим вийде; з дна морського дістане; з зубами народився; зможе відьму приборкати; з-під живого п'яти ріже; з-під землі видере; з-під стоячого підошву випоре; з піску масло колотить; з піску мотузки сучить; з полови мотузки сучить; з чобітьми вскочить і вискочить; з чорта спритний; і в окропі не спіймаєш; і зайця зможе на ходу підкувати; і мертвий з шибениці зірветься; і мишу поголить, не розбудивши; і на одній п'яті обернеться; і на терновім вогні не згорить; і обома не вдержиш; і чорта поночі ошукає; ложкою од біди затулиться; має добру хватку; меткий у діях; може спустити шкуру з живого чорта; мухами годований; на бігу підметки рве; на ходу підметки рве; на дощі між краплинами проскочить; на льоту хапає; на обидві кований; на ходу підметки обріже; не дасть маху; не дасть наплювати в жменю; не дасть собі в кашу наплювати; не з лика шитий; не ликом шитий; по крашанках пройде й жодної не роздавить; пролізе крізь вушко голки; самого Бога взує і роззує; самому чортові сват і брат; самому чортові роги скрутить; сам чорт йому не брат; сам чорт у ступі не влучить; скорий на руку; спритний, як в'юн; спритний, як Матвій до куропаток; спритний, як циган; спритний, як чорт; сприту на чотирьох; стриже і голить; такий, що виприсне, як клинець з-під обуха; такий, що в мишачу нору влізе; такий, що в одне вухо влізе, а в друге вилізе; такий, що вскочить і вискочить; такий, що з-під ноги викрутиться; такий, що з-під ступи викрутиться; такий, що з солоного огірка застрелиться; такий, що й зернину вгору покотить по стіні; такий що протиснеться між стовбуром і корою; уміє вислизнути, як піскар з матні; уміє вихопити млинці з жару; уміє піймати вовка за вухо; у власній жмені сховається; уміє котові вузлом хвоста зав'язати; хват на всі заставки; хвостом горіхи розколює; хлопець — непромах

Приповідки: І риби наловить, і ніг не замочить. Між двома краплями проскочить і чуба не замочить. І під церкву підкопається, а влізе. Коло носа в'ється, а в руки не дається. Рахубний, як краківський лихвар. Хоч насподі лежатиме, а в вічі плюватиме. Хоч прив'яжи, то одгризеться. Наша Парася на все вдалася. Се та баба, що чорт їй на махових вилах чоботи подавав. Це та баба, що й дріт пряде. Старий, старий, але ярий! Як біс його в ребра пхає

II

див. швидкий

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спритний — спри́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. спритний — (про вправну людину, яка використовує обставини для власної вигоди) не проспить (не заспить) грушку (грушки) в попелі; (дуже хитрий) на ходу (бігу) підметки рве (зриває); з варено? крашанки курча висидить, діал.; зуміє впіймати (вхопити) вовка за вухо. Словник фразеологічних синонімів
  3. спритний — Меткий, моторний, с. промітний, з. ручий; (- тварин) рухливий; (вояк) вправний, умілий, досвідчений; (на що) здібний; (ділок) пролазливий, в'юнкий, виверткий; (розум) кмітливий, швидкий, шпаркий. Словник синонімів Караванського
  4. спритний — [спритнией] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  5. спритний — -а, -е. 1》 Швидкий, вправний у роботі, діях (про людину); меткий, моторний. || Який жваво рухається (перев. про тварин); рухливий. || Для якого характерні швидкі, вправні рухи (про руки, ноги і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. спритний — СПРИ́ТНИЙ, а, е. 1. Швидкий, вправний у роботі, діях (про людину); меткий, моторний. [Одарка:] Ти спритний і надто балакучий, а він тихий – і за те я його люблю! (М. Словник української мови у 20 томах
  7. спритний — РУХЛИ́ВИЙ (про людину — повний життєвої сили, енергії, здатний швидко рухатися), ЖВА́ВИЙ, МОТО́РНИЙ, ШВИДКИ́Й, МЕТКИ́Й, ПРОВО́РНИЙ, ПРУДКИ́Й, ВЕРТКИ́Й, В'ЮНКИ́Й, ВЕРТЛЯ́ВИЙ, ВЕРТЛИ́ВИЙ, ЛЕГКИ́Й, СПРИ́ТНИЙ, ПОВОРОТКИ́Й, КРУТЛИ́ВИЙ, ШУ́СТРИЙ розм. Словник синонімів української мови
  8. спритний — Спри́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. спритний — СПРИ́ТНИЙ, а, е. 1. Швидкий, вправний у роботі, діях (про людину); меткий, моторний. [Одарка:] Ти спритний і надто балакучий, а він тихий — і за те я його люблю! (Кроп. Словник української мови в 11 томах
  10. спритний — Спритний, -а, -е Понятливый, смѣтливый, ловкій, проворный. Суддя такий був розумний та спритний, що яке б темне діло не було, зараз його на світ виведе. Стор. І. 32. Ти то спритний, як Матвій до куропатв. Ном. № 6564. Словник української мови Грінченка