ставний

Значення в інших словниках

1. ставний — ставни́й 1 прикметник який має гарну статуру ставни́й 2 прикметник нерухомо поставлений ставни́й 3 прикметник від: став Орфографічний словник української мови
2. ставний — СТАВНИ́Й¹, а́, е́. 1. Який має високу струнку постать, міцну будову тіла; поставний. Піднялась висока дівчина, ставна, хороша; коса їй аж до пояса (Марко Вовчок); Олекса неквапливо підвівся з лави, ставний, широкоплечий (С. Словник української мови у 20 томах
3. ставний — I -а, -е. 1》 Який має високу струнку постать, міцну будову тіла; поставний. || Гарно й пропорційно складений (про фігуру). || Який відзначається правильним, пропорційним співвідношенням частин, витонченістю ліній (про дерева, колони і т. ін.). 2》 риб. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ставний — ПОКАЗНИ́Й (який звертає на себе увагу своїми позитивними якостями, властивостями, зовнішнім виглядом; про зовнішній вигляд когось, чогось), ВИ́ДНИЙ, СОЛІ́ДНИЙ, ПРЕЗЕНТА́БЕЛЬНИЙ, СТАВНИ́Й, СТАТЕ́ЧНИЙ, ІМПОЗА́НТНИЙ (про людину, що має гарну статуру... Словник синонімів української мови
5. ставний — СТАВНИ́Й¹, а́, е́. 1. Який має високу струнку постать, міцну будову тіла; поставний. Піднялась висока дівчина, ставна, хороша; коса їй аж до пояса (Вовчок, І, 1955, 86); Олекса неквапливо підвівся з лави, ставний, широкоплечий (Добр., Тече річка.. Словник української мови в 11 томах
6. ставний — Ставний, -а, -е 1) Статный, стройный. МВ. І. 85. Мій жених був хороший такий, Господи! чорнявий, ставний. МВ. І. 7. 2) Прудовой. Ставна вода. Словник української мови Грінченка