1. Словник синонімів Караванського

супротивний

(вітер) противний, зустрічний; (берег) протилежний, той; (- дві вдачі) несумісний; (- плем 'я) ворожий, антагоністичний.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. супротивний — супроти́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. супротивний — СУПРОТИ́ВНИЙ, а, е. 1. Розташований навпроти кого-, чого-небудь; протилежний. Олімпіада Іванівна шпарко відступає від дверей і подається на супротивний кінець хати (Леся Українка); Тут, у протоці... Словник української мови у 20 томах
  3. супротивний — -а, -е. 1》 Розташований навпроти кого-, чого-небудь; протилежний. 2》 Зустрічний (про вітер, течію і т. ін.). 3》 Який докорінно відрізняється від кого-, чого-небудь; несумісний з чимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. супротивний — ЗУСТРІ́ЧНИЙ (який рухається назустріч або має напрям руху, протилежний чомусь), СТРІ́ЧНИЙ розм., ПЕРЕСТРІ́ЧНИЙ діал.; СУПРОТИ́ВНИЙ (про вітер, течію тощо). З гуркотом і брязкотом проносились зустрічні поїзди (М. Словник синонімів української мови
  5. супротивний — Супроти́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. супротивний — СУПРОТИ́ВНИЙ, а, е. 1. Розташований навпроти кого-, чого-небудь; протилежний. Олімпіада Іванівна шпарко відступає від дверей і подається на супротивний кінець хати (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  7. супротивний — Супротивний, -а, -е Противный, идущій напротивъ. А із низу буйний вітер повіває, а по Чорному морю супротивна хвиля вставав. АД. І. 186. Словник української мови Грінченка