тварина

Худобина, скотиняка, д. животина, (безсловесна) німина, п! СКОТИНА; (хижа) ЗВІР; (хто) Л. тварюка; тваринка, зб. (усе живе) тварина.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тварина — (істота на противагу людині чи рослині) скотина, худобина, звір, (грубо) звірюка, р. створіння. Словник синонімів Полюги
  2. тварина — твари́на іменник жіночого роду, істота одна істота тварина́ іменник жіночого роду тварини збірн. Орфографічний словник української мови
  3. тварина — ТВАРИНА – ЗВІР Тварина. Будь-яка істота на відміну від рослини чи людини, а також переносно – про люту, жорстоку людину. Звір, -а. Дика (звичайно хижа) тварина, а також переносно – про люту, жорстоку людину. Літературне слововживання
  4. тварина — ТВАРИ́НА, и, ж. 1. Будь-яка істота на відміну від рослини чи людини. Так орел, осягши скельної вершини, Дивиться зневажно на малі тварини! (Я. Словник української мови у 20 томах
  5. тварина — I твар`ина-и, ж. 1》 Будь-яка істота на відміну від рослини чи людини. || Худоба, звір і т. ін.; ссавець. Свійські тварини — приручені, не дикі звірі та птахи, що живуть у домашніх умовах і служать людині. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. тварина — НЕДО́ЛЮДОК зневажл., лайл. (про людину, що втратила свої людські риси й не гідна цього звання через свої потворні, жахливі вчинки, дії), НЕДО́ЛЮД зневажл., лайл., НЕ́ЛЮД перев. мн., зневажл., БУЗУВІ́Р лайл., ПОТВО́РА зневажл., ВИ́РОДОК зневажл., лайл. Словник синонімів української мови
  7. тварина — Твари́на, -ни; -ри́ни, -ри́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. тварина — ТВАРИ́НА, и, ж. 1. Будь-яка істота на відміну від рослини чи людини. Так орел, осягши скельної вершини, Дивиться зневажно на малі тварини! (Щог., Поезії, 1958, 273); Всяка тварина мав свою обережність щодо життя (Горький, Життя К. Самгіна, перекл. Словник української мови в 11 томах
  9. тварина — Твари́на, -ни ж. Одно живое существо. Шейк. ум. тваринка, твари́нонька, твари́ночка. --------------- Тварина, -ни ж. соб. отъ тварь 1. Словник української мови Грінченка