тварина

ТВАРИ́НА, и, ж.

1. Будь-яка істота на відміну від рослини чи людини.

Так орел, осягши скельної вершини, Дивиться зневажно на малі тварини! (Я. Щоголів);

Оксанарій – то полігон для гідробіоніків, які запозичують у морських тварин принципи орієнтації та ехолокації (з наук.-попул. літ.);

На голос я намагався розпізнати породу качок, курочок, інших пір'ястих тварин, що зняли галас (Олесь Досвітній);

У морі живуть різні морські тварини (Остап Вишня);

// Худоба, звір і т. ін.; ссавець.

– Гляди мені, дівко, щоб чисто ходили біля свиней .. Тварина любить, щоб дбали за неї (М. Коцюбинський);

Директор дає шматок м'яса котові, що сидить поблизу. Це матроська звичка – любити тварин (Ю. Яновський);

– Корову вбили!.. – закричала Зінька, підбігаючи до тварини (А. Шиян).

2. лайл. Груба, підла людина.

Щодня п'яний капрал приходить до примаря доповідати про все, що діється в селі. І щоразу примар мусить пригощати цю тварину (М. Чабанівський).

Анато́мія твари́н див. анато́мія;

(1) Сві́йські твари́ни – приручені, не дикі звірі та птахи, що живуть у домашніх умовах і служать людині.

Серед тварин є багато корисних. Особливо корисні свійські тварини (корови, вівці, свині, кури та ін.) (з навч. літ.).

△ (2) Гетероте́рмні твари́ни – тварини, у яких періоди сталої температури тіла чергуються з періодами її зниження, що пов'язане зі зміною температури зовнішнього середовища;

(3) Гомойосмоти́чні твари́ни – водяні тварини, здатні зберігати перев. сталий тиск крові й тканинної рідини при невідповідності тискові зовнішнього середовища.

Водяні тварини – гомойосмотичні тварини (з наук.-попул. літ.);

(4) Гомойоте́рмні (теплокро́вні) твари́ни – тварини із сталою температурою тіла незалежно від температури зовнішнього середовища.

Птахи і ссавці – гомойотермні тварини (з наук.-попул. літ.);

(5) Пойкілосмоти́чні твари́ни біол. – водні, перев. морські тварини, не здатні зберігати сталого осмотичного тиску порожнинних і тканинних рідин при зміні осмотичного тиску навколишнього середовища (губки, кишковопорожнинні, молюски, голкошкірі та ін.);

(6) Пойкілоте́рмні твари́ни біол. – тварини, температура тіла яких міняється залежно від температури навколишнього середовища (безхребетні, риби, земноводні і плазуни);

(7) Стеноба́тні твари́ни – водяні тварини, пристосовані до життя на певній глибині;

(8) Хребе́тні твари́ни (істо́ти), зоол. – загальна назва вищих тварин, що мають кістяний або хрящовий скелет.

Хребетних тварин препарують на дошці, спеціально призначеній для цього, а безхребетних – в чотирикутній ванночці з шаром воску близько 1 см (з наук. літ.);

Найменша рибка і найдрібніша хребетна істотапандака карликова. Цей бичок, розмірами 10–14 міліметрів, віддає перевагу теплим водам, що омивають Філіппінські острови (з наук. літ.);

(9) Члени́сті твари́ни (росли́ни) – тваринні й рослинні організми, тіло яких ділиться на членики (сегменти);

(10) Членистоно́гі твари́ни – вищий тип безхребетних тварин, тіло і кінцівки яких поділені на членики (сегменти).

Клас комах (Insecta) дуже багатий на шкідників культурних рослин. Представники цього класу відрізняються від інших членистоногих тварин тим, що в дорослому стані мають лише три пари розчленованих ніг (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тварина — (істота на противагу людині чи рослині) скотина, худобина, звір, (грубо) звірюка, р. створіння. Словник синонімів Полюги
  2. тварина — твари́на іменник жіночого роду, істота одна істота тварина́ іменник жіночого роду тварини збірн. Орфографічний словник української мови
  3. тварина — ТВАРИНА – ЗВІР Тварина. Будь-яка істота на відміну від рослини чи людини, а також переносно – про люту, жорстоку людину. Звір, -а. Дика (звичайно хижа) тварина, а також переносно – про люту, жорстоку людину. Літературне слововживання
  4. тварина — Худобина, скотиняка, д. животина, (безсловесна) німина, п! СКОТИНА; (хижа) ЗВІР; (хто) Л. тварюка; тваринка, зб. (усе живе) тварина. Словник синонімів Караванського
  5. тварина — I твар`ина-и, ж. 1》 Будь-яка істота на відміну від рослини чи людини. || Худоба, звір і т. ін.; ссавець. Свійські тварини — приручені, не дикі звірі та птахи, що живуть у домашніх умовах і служать людині. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. тварина — НЕДО́ЛЮДОК зневажл., лайл. (про людину, що втратила свої людські риси й не гідна цього звання через свої потворні, жахливі вчинки, дії), НЕДО́ЛЮД зневажл., лайл., НЕ́ЛЮД перев. мн., зневажл., БУЗУВІ́Р лайл., ПОТВО́РА зневажл., ВИ́РОДОК зневажл., лайл. Словник синонімів української мови
  7. тварина — Твари́на, -ни; -ри́ни, -ри́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. тварина — ТВАРИ́НА, и, ж. 1. Будь-яка істота на відміну від рослини чи людини. Так орел, осягши скельної вершини, Дивиться зневажно на малі тварини! (Щог., Поезії, 1958, 273); Всяка тварина мав свою обережність щодо життя (Горький, Життя К. Самгіна, перекл. Словник української мови в 11 томах
  9. тварина — Твари́на, -ни ж. Одно живое существо. Шейк. ум. тваринка, твари́нонька, твари́ночка. --------------- Тварина, -ни ж. соб. отъ тварь 1. Словник української мови Грінченка