трудівник

Значення в інших словниках

1. трудівник — трудівни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. трудівник — див. роботящий Словник синонімів Вусика
3. трудівник — [труд'іўник] -ниека, м. (на) -ниеков'і/ -ниеку, мн. -ниеки, -ниек'іў Орфоепічний словник української мови
4. трудівник — див. трудовик, трудящий Словник чужослів Павло Штепа
5. трудівник — ТРУДІВНИ́К, а́, ч. 1. Той, хто багато й старанно працює. Моя хвала трудівникам незнаним, Що двигли мисль по селах, хуторах... (П. Грабовський); Мічурін усміхнувся. Він дуже любив цього скромного трудівника, завжди привітного й доброзичливого (О. Словник української мови у 20 томах
6. трудівник — -а, ч. 1》 Той, хто багато й старанно працює. || перев. чого, який. Той, хто вклав багато зусиль у якусь діяльність і т. ін. 2》 Той, хто живе зі своєї праці; трудящий. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. трудівник — ТРУДІВНИ́К (той, хто багато й старанно працює), ПРАЦІВНИ́К, РОБІТНИ́К, ПОДВИ́ЖНИК розм., ТРУДА́Р уроч., ТРУДЯ́ГА (ТРУДЯ́КА) розм., РОБОТЯ́ГА розм., ТРУДОВНИК заст. Словник синонімів української мови
8. трудівник — Трудівни́к, -ка́, -ко́ві, -ді́внику́! -ники́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. трудівник — ТРУДІВНИ́К, а́, ч. 1. Той, хто багато й старанно працює. Моя хвала трудівникам незнаним, Що двигли мисль по селах, хуторах… (Граб., І, 1959, 175); Мічурін усміхнувся. Він дуже любив цього скромного трудівника, завжди привітного й доброзичливого (Довж. Словник української мови в 11 томах