1. Словник синонімів Караванського

угодовець

див. ОПОРТУНІСТ.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. угодовець — угодо́вець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. угодовець — [угодовеиц'] -оўц'а, ор. -оўцеим, м. (на) -оўцеив'і/-оўц'у, мн. -оўц'і, -оўц'іў Орфоепічний словник української мови
  3. угодовець — УГОДО́ВЕЦЬ, вця, ч., політ. Той, хто провадить політику угодовства з ворогом. Були часи.., коли народовців [галицьких] скоріш можна було назвати угодовцями... Словник української мови у 20 томах
  4. угодовець — -вця, ч., політ. Той, хто провадить політику угодовства з ворогом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. угодовець — Угодо́вець, -до́вця; -до́вці, -до́вців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. угодовець — УГОДО́ВЕЦЬ, вця, ч., політ. Той, хто провадить політику угодовства з класовим ворогом. Були часи.. Словник української мови в 11 томах