удатний
<�ВДАТНИЙ > здібний, талановитий, таланистий, кебетливий; (на вроду) вродливий, (здоров'ям) міцний, здоровий; (вдалий) успішний, влучний; здібний, талановитий, таланистий, кебетливий; (на вроду) вродливий, (здоров'ям) міцний, здоровий; (вдалий) успішний, влучний.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- удатний — Уда́тний: — вданий [53] Словник з творів Івана Франка
- удатний — уда́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- удатний — див. спритний; умілий Словник синонімів Вусика
- удатний — УДА́ТНИЙ (ВДА́ТНИЙ), а, е. 1. Який має певні здібності, уміє і може робити що-небудь; здібний. – Що то за парубок хороший, роботящий, удатний, – се матері втіха від бога, а не син!... Словник української мови у 20 томах
- удатний — (вдатний), -а, -е. 1》 Який має певні здібності, уміє і може робити що-небудь; здібний. || до чого, на що, а також з інфін. Який має хист до чого-небудь конкретного. || Гарний у всіх відношеннях – вродливий, міцний, здоровий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- удатний — ВДА́ЛИЙ (УДА́ЛИЙ) (який точно, чітко розкриває, відбиває суть чого-небудь), ВЛУ́ЧНИЙ, ВДА́ТНИЙ (УДА́ТНИЙ). І. Котляревський і В. Гоголь відібрали і творчо використали ті теми, образи, прийоми давньої української драматургії... Словник синонімів української мови
- удатний — Уда́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- удатний — УДА́ТНИЙ (ВДА́ТНИЙ), а, е. 1. Який має певні здібності, уміє і може робити що-небудь; здібний. — Що то за парубок хороший, роботящий, удатний, — се матері втіха від бога, а не син!... Словник української мови в 11 томах
- удатний — Удатний, -а, -е 1) Способный. Чіпка до хазяйства такий удатний. Мир. ХРВ. 59. На все вдатні — до любощів, до пісень. Гліб. 2) Удачный. Словник української мови Грінченка