1. Словник синонімів Караванського

умертвляти

Присипляти на смерть, УБИВАТИ; (дух) придушувати, глушити, мертвити.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. умертвляти — умертвля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. умертвляти — УМЕРТВЛЯ́ТИ (ВМЕРТВЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., УМЕРТВИ́ТИ (ВМЕРТВИ́ТИ), влю́, ви́ш; мн. умертвля́ть; док., кого, що. 1. Позбавляти життя, убивати. Час від часу .. Когось одного з тих, хто жив у домі, Своїм отруйним зубом умертвляла [гадюка] (І. Словник української мови у 20 томах
  3. умертвляти — (вмертвляти), -яю, -яєш, недок., умертвити (вмертвити), -влю, -виш; мн. умертвлять; док., перех. 1》 Позбавляти життя, убивати. 2》 перен. Припиняти розвиток чого-небудь; придушувати, ослабляти вияв чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. умертвляти — УМЕРТВИ́ТИ (ВМЕРТВИ́ТИ) (позбавити життя кого-небудь якимсь способом), ЗГУБИ́ТИ, УГРО́БИТИ (ВГРО́БИТИ), ПОКІ́НЧИ́ТИ, ЗАДУШИ́ТИ, УДУШИ́ТИ, УДАВИ́ТИ (ВДАВИ́ТИ) (душачи); УТОПИ́ТИ (ВТОПИ́ТИ), ПОТОПИ́ТИ (кидаючи в воду, заливаючи водою)... Словник синонімів української мови
  5. умертвляти — УМЕРТВЛЯ́ТИ (ВМЕРТВЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., УМЕРТВИ́ТИ (ВМЕРТВИ́ТИ), влю́, ви́ш; мн. умертвля́ть; док., перех. 1. Позбавляти життя, убивати. Час від часу.. Когось одного з тих, хто жив у домі, Своїм отруйним зубом умертвляла [гадюка] (Фр. Словник української мови в 11 томах