установка

зап., агрегат, пристрій, механізм, устатковання; (дія) установляння, становлення, д. інсталяція; п-к УСТАНОВОЧНИЙ, агрегатний; (- інструкцію) для встановлення, ок. установчий.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

установка — устано́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
установка — Готовність до стереотипних дій в типових для даної особистості ситуації. Розрізняють смислові операційні та інші види установок. англ. aim / purpose; нім. Einstellung f=, -en; угор. utositás; рос. установка. Словник із соціальної роботи
установка — [устаноўка] -ўкие, д. і м. -ўц'і, р. мн. -овок Орфоепічний словник української мови
установка — (в психології) — стан готовності до активної дії, спрямованої на досягнення певної мети чи задоволення потреби. Теорію У., яка грає значну роль для музичного навчання і мистецької діяльності, розробив Д.Узнадзе та його учні. Словник-довідник музичних термінів
установка — УСТАНО́ВКА, и, ж. 1. Дія за знач. устано́влювати, установи́ти 1. Установкою називається процес закріплення деталі на верстаті чи в лещатах для обробки (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
установка — -и, ж. 1》 Дія за знач. установлювати, установити 1). 2》 Пристрій, механізм, за допомогою якого виконують певні операції або одержують щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
установка — ПРИСТОСУВА́ННЯ (обладнання, предмети, за допомогою яких виконується якась робота, полегшується, спрощується якийсь процес), ПРИ́СТРІЙ розм., ПРИ́ЛАД розм., АПАРА́Т розм., УСТАНО́ВКА розм. рідше. Одведена для неї кімната була прибрана з комфортом.. Словник синонімів української мови
установка — УСТАНО́ВКА, и, ж. 1. Дія за знач. устано́влювати, установи́ти 1. Установкою називається процес закріплення деталі на верстаті чи в лещатах для обробки (Практ. з машинозн. Словник української мови в 11 томах