утрудняти

Значення в інших словниках

1. утрудняти — утрудня́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. утрудняти — УТРУДНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і УТРУ́ДНЮВАТИ, юю, юєш, недок., УТРУДНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., кого, що. 1. Робити важчим або складнішим. Віддалення від пошти утрудняє комунікацію (Уляна Кравченко); Вже сягав [ворог-вода] монголам до колін, утруднював їм хід (І. Словник української мови у 20 томах
3. утрудняти — -яю, -яєш і утруднювати, -юю, -юєш, недок., утруднити, -ню, -ниш, док., перех. 1》 Робити важчим або складнішим. 2》 розм. Завдавати клопоту кому-небудь, турбувати когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. утрудняти — Утрудня́ти, -ня́ю, -ня́єш; утрудни́ти, -дню́, -дни́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. утрудняти — УТРУДНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і УТРУ́ДНЮВАТИ, юю, юєш, недок., УТРУДНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех. 1. Робити важчим або складнішим. Віддалення від пошти утрудняє комунікацію (У. Кравч., Вибр. Словник української мови в 11 томах
6. утрудняти — Утрудняти, -няю, -єш сов. в. утруднити, -ню́, -ниш, гл. Затруднять, затруднить. Желех. Словник української мови Грінченка