фільм

(мистецький) кінокартина, жм. картина, кіно; (світлочутливий) плівка.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фільм — фільм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фільм — [ф'іл'м] -му, м. (ў) -м'і, мн. -мие, -м'іў Орфоепічний словник української мови
  3. фільм — ФІЛЬМ, у, ч. 1. Твір кіномистецтва; кінокартина. Її улюбленими фільмами були водевілі з участю Ліндера, Пренса і Глупишкіна (Ю. Смолич); Переключаючись на роботу в кіно, я думав присвятити себе виключно жанру комічних і комедійних фільмів (О. Словник української мови у 20 томах
  4. фільм — -у, ч. 1》 Твір кіномистецтва; кінокартина. Документальний фільм. Фільм-балет. Фільм-катастрофа — гостросюжетний фільм, що зображує катастрофічні події; відповідний жанр кіномистецтва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. фільм — (від англ. film – плівка) 1. Кіноплівка з зафіксованими на ній зображеннями (кадрами) й звуком. 2. Кінокартина (кінофільм), телевізійна картина (телефільм), серія діапозитивів (діафільм). Словник іншомовних слів Мельничука
  6. фільм — Кінотвір, записаний у вигляді зображень і (як правило) звуку на кіноплівці; бувають художні, документальні, науково-популярні, навчальні, анімаційні ф.; ф. можуть бути німими чи звуковими, чорно-білими чи кольоровими. Універсальний словник-енциклопедія
  7. фільм — КІНОФІ́ЛЬМ, КІНОКАРТИ́НА, ФІЛЬМ, СТРІ́ЧКА, КІНО́ розм., КАРТИ́НА розм., ПЛІ́ВКА розм. Кожної суботи в училищному клубі новий кінофільм (І. Багмут); Все, що тут написано, в майбутню кінокартину, звичайно, не ввійде (О. Словник синонімів української мови
  8. фільм — Фільм, -ма; фі́льми, -мів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. фільм — ФІЛЬМ, у, ч. 1. Твір кіномистецтва; кінокартина. Її улюбленими фільмами були водевілі з участю Ліндера, Пренса і Глупишкіна (Смолич, II, 1958, 94); Переключаючись на роботу в кіно... Словник української мови в 11 томах