хлібний

Значення в інших словниках

1. хлібний — хлі́бний прикметник Орфографічний словник української мови
2. хлібний — [хл’ібнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
3. хлібний — ХЛІ́БНИЙ, а, е. 1. Прикм. до хліб 1–3. Пахне рідно хлібною скоринкою, добре впрілим у печі борщем, чебрецем і м'ятою (Ю. Збанацький); Шостий раз уже пропливав я на мостику степового корабля по золотому хлібному полю (С. Олійник); // Вигот., зробл. Словник української мови у 20 томах
4. хлібний — -а, -е. 1》 Прикм. до хліб 1-3). || Вигот., зробл. з хліба (у 1 знач.). || Признач. для приготування хліба (у 1 знач.). || Який випікає хліб (про людину). Великий тлумачний словник сучасної мови
5. хлібний — Хлі́бний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. хлібний — ХЛІ́БНИЙ, а, е. 1. Прикм. до хліб 1-3. Пахне рідно хлібною скоринкою, добре впрілим у печі борщем, чебрецем і м’ятою (Збан., Єдина, 1959, 12); Шостий раз уже пропливав я на мостику степового корабля по золотому хлібному полю (С. Ол. Словник української мови в 11 томах
7. хлібний — Хлібний, -а, -е 1) Хлѣбный. Кладе (коровай) на віко від хлібної діжі. МУЕ. ІІІ. 167. 2) Богатый хлѣбомъ, имѣющій много хлѣба. Там все народ хлібний. Зміев. у. Хлібна країна. Староб. у. 3) хлібна́ дочка́. Незаконнорожденная дочь. Тільки Богу молиться, відмолює гріх свій, що породила хлібну дочку. Словник української мови Грінченка