хлібний

ХЛІ́БНИЙ, а, е.

1. Прикм. до хліб 1-3.

Пахне рідно хлібною скоринкою, добре впрілим у печі борщем, чебрецем і м’ятою (Збан., Єдина, 1959, 12);

Шостий раз уже пропливав я на мостику степового корабля по золотому хлібному полю (С. Ол., З книги життя, 1968, 29);

Тече зерно моєї України В великий, спільний хлібний океан (Нагн., Гірські вершини, 1960, 51);

// Вигот., зробл. з хліба (у 1 знач.).

Вона боялася, щоб я не сказав учительці про її хлібну кульку… (Сміл., Сашко, 1954, 10);

Назар видував скляні кулі, виготовляючи кухлі, з яких п’ють пиво і хлібний квас (Гуц., Скупана.., 1965, 159);

// Признач. для приготування хліба (у 1 знач.).

Кладе [коровай] на віко від хлібної діжі (Сл. Гр.);

// Який випікає хліб (про людину).

Картьожник [картяр] — хлібний добрий пекар (Котл., І, 1952, 193).

♦ Хлі́бне де́рево — тропічне дерево родини шовковицевих, плоди якого містять крохмаль, цукор, жирну олію, вітаміни й використовуються як харчовий продукт у вареному та підсмаженому вигляді.

— У школі питали, чи виросло б хлібне дерево на наших пісках… — Це вже ти маєш випробувати,— відповіла з усмішкою мати (Гончар, Бригантина, 1973, 83);

Хлібне дерево належить до родини шовковицевих і культивується на островах Тихого океану (Знання.., 2, 1974, 22).

2. Пов’язаний з хлібом, зерном.

Засік був зовсім порожній.. Отож найперше хлібну проблему Артем і взявся якось розв’язати (Головко, А. Гармаш, 1971, 536);

Освоєння нових земель дало змогу державі перегрупувати економічні сили на хлібному фронті (Наука.., 5, 1959, 10);

У хлібному балансі нашої країни озимі хліба, зокрема пшениця, займають провідне місце (Рад. Укр., 4.VIII 1951, 1);

// Пов’язаний із зберіганням, заготівлею, торгівлею і т. ін. хліба, зерна.

Ночами охороняли [військові] мости, хлібні склади, різні повітові установи (Гончар, II, 1959, 243);

Зразу ж, на першому кварталі, побачив [Роман] натовп жінок, що тулились під стіною хлібної крамниці (Головко, II, 1957, 612).

Хлібна́ ка́ртка — документ на одержання хліба (за карткової системи розподілу продуктів).

А хіба їй, Брунгільді, не здавалося колись, що вона всемогутня? Хіба не зневажала вона колись усіх тих жінок, які бігли на завод, тремтіли над своїми хлібними картками, варили суп з ерзаців? (Загреб., Європа. Захід, 1961, 82);

Хлі́бна квита́нція — документ про здачу зерна ким-небудь.

Дивилась [мати] на ікону в кутку, а бачила за нею Вутаньчину хлібну квитанцію. Добре зробила дочка. Треба, треба помагати.. Був би в неї зараз хоч який-небудь лишок — все б віддала на республіку (Гончар, II, 1959, 160).

3. Багатий хлібами (у 3 знач.) (про місцевість).

Хлібна країна (Сл. Гр.);

[Чабаненко:] Ну, розуміється, Горбачі велике село. Так? І хлібне (Мик., І, 1957, 50);

Херсонщина — край хлібний (Рад. Укр., 23.V 1968, 2);

// Який живе у достатках; багатий.

Там все народ хлібний (Сл. Гр.);

Хоч відьма, аби хлібна (Номис, 1864, № 8928);

// перен., розм. Який створює достатки, дає прибутки.

Часто мій батько мовляв: — Не за хлібне ти діло берешся (Зеров, Вибр., 1966, 333).

4. Уживається як складова частина назв деяких шкідників злаків.

Великої шкоди посівам озимої пшениці завдають клоп-черепашка, хлібна жужелиця, хлібні жуки та озима совка (Хлібороб Укр., 4, 1969, 26);

Стеблові хлібні пильщики — збірна назва комах родини стеблових пильщиків, личинки яких розвиваються всередині стебла (Укр. с.-г. енц., II, 1972, 431).