1. Словник синонімів Караванського

хрумати

(сухарі) хрумкати, хрупати; П. їсти, жувати; хрумсати, друмчати.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хрумати — хру́мати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. хрумати — див. їсти; хрупати Словник синонімів Вусика
  3. хрумати — ХРУ́МАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. Видавати хрумкіт при розжовуванні їжі; хрумтіти. У дворі було тихо, і тільки під повіткою хрумали та тупцяли, відганяючи оводів, коні (Олесь Досвітній); На возі свіжий запашний пирій. Словник української мови у 20 томах
  4. хрумати — -аю, -аєш, недок., розм. 1》 неперех. Видавати хрумкіт під час розжовування їжі; хрумтіти. || розм. Їсти. 2》 неперех. Видавати тріск, хрускіт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хрумати — ХРУ́МАТИ (видавати хрумкіт при розжовуванні; їсти що-небудь з хрумкотом), ХРУМТІ́ТИ, ХРУ́МКАТИ розм., ХРУ́ПАТИ розм., ХРУПОТІ́ТИ підсил. розм., ХРУПОСТІ́ТИ підсил. розм. Якимаха картоплю їв, хрумав цибулиною (Є. Словник синонімів української мови
  6. хрумати — Хру́мати, -маю, -маєш, -мають Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. хрумати — ХРУ́МАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. неперех. Видавати хрумкіт при розжовуванні їжі; хрумтіти. У дворі було тихо, і тільки під повіткою хрумали та тупцяли, відганяючи оводів, коні (Досв., Гюлле, 1961, 141); На возі свіжий запашний пирій. Словник української мови в 11 томах
  8. хрумати — Хрумати, -маю, -єш гл. Ѣсть что нибудь хрустящее. Овечка п'є там, або хрума. Сим. 197. У стані хрумають коні смашне степове сіно. Мир. ХРВ. 108. Словник української мови Грінченка