хрускотіти

Хрупотіти, хрупостіти, хрускати; (на зубах) ХРУМТІТИ; (- кості) тріщати; хрустіти.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хрускотіти — хрускоті́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. хрускотіти — див. хрупати Словник синонімів Вусика
  3. хрускотіти — ХРУСКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до хрусті́ти. Які добрі вареники! Та ще й хрускотять, мов з кісточками (П. Чубинський); Холоднуватий пісок всмоктував ноги і злегка хрускотів, наче зашерхла калюжа (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. хрускотіти — -очу, -отиш, недок., розм. Підсил. до хрустіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хрускотіти — ТРІЩА́ТИ (утворювати тріск, лопаючись, розламуючись тощо), ТРІ́СКАТИ, ТРІСКОТА́ТИ (ТРІСКОТІ́ТИ) підсил.; ХРУСТІ́ТИ, ХРУ́СКАТИ, ХРУЩА́ТИ, ХРУСКОТІ́ТИ підсил. (про кістки, суглоби тощо); ПОЛУ́СКУВАТИ (злегка); ШКВАРЧА́ТИ (про страву — підсмажуючись) . Словник синонімів української мови
  6. хрускотіти — ХРУСКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. Підсил. до хрусті́ти. Холоднуватий пісок всмоктував ноги і злегка хрускотів, наче зашерхла калюжа (Ю. Бедзик, Альма матер, 1964, 50); Під шинами автобуса хрускотіла скута приморозком асфальтова дорога (Грим. Словник української мови в 11 томах
  7. хрускотіти — Хрускотіти, -кочу, -тиш гл. = хрумтіти. Які добрі вареники! Та ще й хрускотять, мов з кісточками. Чуб. ІІ. 501. Словник української мови Грінченка