хрускотіти
хрускоті́ти
-очу, -отиш, недок., розм.
Підсил. до хрустіти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хрускотіти — хрускоті́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- хрускотіти — Хрупотіти, хрупостіти, хрускати; (на зубах) ХРУМТІТИ; (- кості) тріщати; хрустіти. Словник синонімів Караванського
- хрускотіти — див. хрупати Словник синонімів Вусика
- хрускотіти — ХРУСКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до хрусті́ти. Які добрі вареники! Та ще й хрускотять, мов з кісточками (П. Чубинський); Холоднуватий пісок всмоктував ноги і злегка хрускотів, наче зашерхла калюжа (Ю. Словник української мови у 20 томах
- хрускотіти — ТРІЩА́ТИ (утворювати тріск, лопаючись, розламуючись тощо), ТРІ́СКАТИ, ТРІСКОТА́ТИ (ТРІСКОТІ́ТИ) підсил.; ХРУСТІ́ТИ, ХРУ́СКАТИ, ХРУЩА́ТИ, ХРУСКОТІ́ТИ підсил. (про кістки, суглоби тощо); ПОЛУ́СКУВАТИ (злегка); ШКВАРЧА́ТИ (про страву — підсмажуючись) . Словник синонімів української мови
- хрускотіти — ХРУСКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. Підсил. до хрусті́ти. Холоднуватий пісок всмоктував ноги і злегка хрускотів, наче зашерхла калюжа (Ю. Бедзик, Альма матер, 1964, 50); Під шинами автобуса хрускотіла скута приморозком асфальтова дорога (Грим. Словник української мови в 11 томах
- хрускотіти — Хрускотіти, -кочу, -тиш гл. = хрумтіти. Які добрі вареники! Та ще й хрускотять, мов з кісточками. Чуб. ІІ. 501. Словник української мови Грінченка