церемонія

Обряд, ритуал, (формальність) церемоніял; МН. ЦЕРЕМОНІЇ, манірність.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. церемонія — церемонія чи церемоніал? В українській мові є обидва слова, семантично споріднені між собою. Церемонія – 1. Установлений урочистий обряд, порядок здійснення чогось. Церемонія заручин, церемонія вручення нагород. 2. Умовності в поведінці церемонної людини. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. церемонія — ЦЕРЕМОНІЯ – ЦЕРЕМОНІАЛ Церемонія, -ї, ор. -єю. 1. Установлений урочистий обряд, порядок здійснення чогось: церемонія заручин, церемонія прийому посла, церемонія вручення нагород. Літературне слововживання
  3. церемонія — [цеиреимон'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  4. церемонія — Урочистість, обрядність, бучність, пишнота, пишність, формальність Словник чужослів Павло Штепа
  5. церемонія — рос. церемония 1. Урочиста офіційна акція, прийом високих посадових осіб відповідно до існуючого етикету, правил і етичних норм. 2. Переносно — певні церемоніальні умовності, манірність. Eкономічна енциклопедія
  6. церемонія — церемо́нія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  7. церемонія — ЦЕРЕМО́НІЯ, ї, ж. 1. Прийнятий або встановлений порядок здійснення якого-небудь урочистого обряду, а також сам обряд. Скромна церемонія тих незвичайних заручин відбулася без нього (І. Франко); Він [козак] .. тричі навхрест обняв і поцілував Чепігу. Словник української мови у 20 томах
  8. церемонія — -ї, ж. 1》 Прийнятий або встановлений порядок здійснення якого-небудь урочистого обряду, а також сам обряд. || розм. Процес здійснення чогось, ряд дій, спрямованих на досягнення чого-небудь. 2》 Умовності в поводженні, властиві церемонній людині; поведінка церемонної людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. церемонія — церемо́нія (від лат. caeremonia – благоговіння, культовий обряд, торжества) 1. Урочистий офіційний акт за встановленим порядком (церемоніалом). 2. Переносно – зовнішні умовності, манірність. Словник іншомовних слів Мельничука
  10. церемонія — ОБРЯ́Д (встановлений порядок здійснення яких-небудь дій, пов'язаних з певними традиціями, настановами), ЦЕРЕМО́НІЯ, ЦЕРЕМОНІА́Л, РИТУА́Л книжн., ДІ́Я заст. Словник синонімів української мови
  11. церемонія — Церемо́нія, -нії, -нією; -мо́нії, -ній Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. церемонія — ЦЕРЕМО́НІЯ, ї, ж. 1. Прийнятий або встановлений порядок здійснення якого-небудь урочистого обряду, а також сам обряд. Скромна церемонія тих незвичайних заручин відбулася без нього (Фр., VIII, 1952, 52); Він [козак].. Словник української мови в 11 томах
  13. церемонія — Церемонія, -нії ж. 1) Церковная церемонія. 2) Жеманство, стѣсненіе. Без церемонії оглядали кожну паню. Левиц. Пов. 23. Словник української мови Грінченка