чабан

Значення в інших словниках

1. Чабан — Чаба́н прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
2. чабан — див. пастух Словник синонімів Вусика
3. чабан — [чабан] -ана, м. (на) -анов'і/-ан'і, кл. -анеи, мн. -ани, -ан'іў Орфоепічний словник української мови
4. чабан — ЧАБА́Н, а́, ч. Той, хто пасе овець, вівчар (у 1 знач.). У холодочку, під вербою, Приліг чабан спочить; Кийок поклав під головою, Собака у ногах лежить (Л. Глібов); А недалеко край дороги Отару гнали чабани (Т. Словник української мови у 20 томах
5. чабан — -а, ч. Те саме, що вівчар 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
6. чабан — ПАСТУ́Х (той, хто пасе стадо, череду тощо), ПА́СТИР заст.; ТАБУ́ННИК, ГУРТІВНИ́К, СТА́ДНИК заст., СТАДА́Р діал. (той, хто пасе табун коней, верблюдів тощо); ЧЕРЕДНИ́К (перев. великої рогатої худоби); ЧАБА́Н, ВІВЧА́Р, ВАТА́ЖНИК заст., ГАЙДА́Р діал. Словник синонімів української мови
7. чабан — Чаба́н, -на́; -бани́, -ні́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. чабан — ЧАБА́Н, а́, ч. Те саме, що вівча́р 1. У холодочку, під вербою, Приліг чабан спочить; Кийок поклав під головою, Собака у ногах лежить (Гл., Вибр., 1951, 89); А недалеко край дороги Отару гнали чабани (Шевч. Словник української мови в 11 томах