чавити

Давити, роздавлювати, роздушувати, розчавлювати, (сік) вичавлювати, витискати, (підлеглих) П. душити, гнітити, (щось у собі) П. придушувати

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чавити — див. давити; нищити; підкорювати Словник синонімів Вусика
  2. чавити — ЧА́ВИ́ТИ, влю́, виш; мн. ча́влять; недок., що. 1. Наступати на щось, придушувати ногами, топтати що-небудь. Гнат Голод ішов похмурий і байдуже чавив широкими підошвами прикраси весни (П. Словник української мови у 20 томах
  3. чавити — ча́ви́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. чавити — -влю, -виш; мн. чавлять; недок., перех. 1》 Наступати на щось, придушувати ногами, топтати що-небудь. 2》 кого, що. Давити, роздавлювати, знищуючи. || Стискувати кого-, що-небудь. || перен. Гнітити, душити кого-, що-небудь. || перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чавити — ГНІТИ́ТИ (діяти гнітюче, викликати важке й болісне почуття), ПРИГНІ́ЧУВАТИ, ПРИГНІТА́ТИ рідше, ЗГНІ́ЧУВАТИ, ДАВИ́ТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ, РОЗДА́ВЛЮВАТИ підсил., ДУШИ́ТИ, ПРИДУ́ШУВАТИ, ЧАВИ́ТИ, РОЗЧА́ВЛЮВАТИ підсил. Словник синонімів української мови
  6. чавити — Чави́ти, чавлю́, ча́виш, ча́влять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. чавити — ЧАВИ́ТИ, влю́, виш; мн. ча́влять; недок., перех. 1. Наступати на щось, придушувати ногами, топтати що-небудь. Гнат Голод ішов похмурий і байдуже чавив широкими підошвами прикраси весни (Панч, В дорозі, 1959, 45); Кінь скаче на луки... Словник української мови в 11 томах
  8. чавити — Чавити, -влю, -виш гл. Давить, мять. Словник української мови Грінченка