чарувати

Значення в інших словниках

1. чарувати — (робити магічні дії та замовляння) зачаровувати, заклинати, заговорювати, чаклувати, (з ворожінням) ворожити, приворожувати. Словник синонімів Полюги
2. чарувати — ЧАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що. 1. заст. Діяти, впливати на когось, щось чарами (у 1, 2 знач.); чаклувати. Шепче [відьма] тонкими губами Раз у раз, але без гуку. Словник української мови у 20 томах
3. чарувати — чарува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
4. чарувати — чарува́ти заговорювати, обманювати (ст)|| = баєр засувати Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. чарувати — -ую, -уєш, недок., перех. і неперех. 1》 заст. Діяти, впливати на когось, щось чарами (у 1, 2 знач.); чаклувати. 2》 перен. Захоплювати, вражати кого-небудь чарами (у 3 знач.). Чарувати зір. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. чарувати — ВА́БИТИ (перев. у спол. зі сл. зір, око, погляд і т. ін. — привертати увагу приємним виглядом, красою тощо), ПРИВА́БЛЮВАТИ, ПРИВЕРТА́ТИ, МАНИ́ТИ, ПРИМА́НЮВАТИ, НА́ДИТИ, ПРИНА́ДЖУВАТИ, ПРИТЯГА́ТИ, ПРИТЯ́ГУВАТИ, ПРИКО́ВУВАТИ, СПОКУША́ТИ, ЧАРУВА́ТИ... Словник синонімів української мови
7. чарувати — Чарува́ти, -ру́ю, -ру́єш, -ру́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. чарувати — ЧАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і неперех. 1. заст. Діяти, впливати на когось, щось чарами (у 1, 2 знач.); чаклувати. Питаються циганочки — Де зілля копати, Питаються — як тим зіллям Хлопців чарувати (Бор., Тв. Словник української мови в 11 томах
9. чарувати — Чарува́ти, -ру́ю, -єш гл. Колдовать, очаровывать. Брала пісок з під білих ніжок, тебе чарувала. н. п. Дала вона якесь дання йому, — якісь чари чарувала. МВ. ІІ. 142. А Наталя за всю челядь славилась красою, чарувала оченьками, личком і косою. Мкр. Н. 4. Словник української мови Грінченка