черевики
мн., полуботки, штиблети, (з утятими халявками) ТУФЛІ, черевички
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- черевики — ЧЕРЕВИ́КИ, ів, мн. (одн. череви́к, а, ч.). 1. Вид невисокого взуття з халявами, які закривають щиколотку чи доходять до початку литки, перев. на шнурках або ґудзиках, що виготовляються зі шкіри та міцних тканин. Словник української мови у 20 томах
- черевики — -ів, мн. (одн. черевик, -а, ч.). Вид невисокого взуття перев. на шнурках або ґудзиках. Великий тлумачний словник сучасної мови
- черевики — ЧЕРЕВИ́КИ, ів, мн. (одн. череви́к, а, ч.,). Вид невисокого взуття перев. на шнурках або гудзиках. Якби мені черевики, То пішла б я на музики (Шевч., II, 1953, 116); На ногах, трохи завеликих для її дрібної постаті, мала [дівчина] шнуровані черевики (Фр. Словник української мови в 11 томах