чи
сп., або, Ч. хіба <н. чи я знаю?>, (з нст. ч. не) майже <н. десь, чи не сто>
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чи — ЧИ¹, спол. 1. розділ., перев. повторюваний. Уживається при поєднанні однорідних членів речення і частин складнопідрядного речення для позначення того, що з ряду перелічуваних предметів, явищ і т. ін. можливий тільки один. Словник української мови у 20 томах
- чи — чи 1 сполучник незмінювана словникова одиниця чи 2 частка незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- чи — I спол. 1》 розділ., перев. повторюваний. Уживається при поєднанні однорідних членів речення і частин складнопідрядного речення для позначення того, що з ряду перелічуваних предметів, явищ і т. ін. можливий тільки один. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чи — (або́ (чи, хоч)) пан або́ (чи, хоч) пропа́в. Ризикуючи, домогтися усього бажаного або все втратити. Било козацтво в ту війну на те, що або пан, або пропав, то не кожен писався власним прізвищем (П. Фразеологічний словник української мови
- чи — ЧИ¹, спол. 1. розділ., перев. повторюваний. Уживається при поєднанні однорідних членів речення і частин складнопідрядного речення для позначення того, що з ряду перелічуваних предметів, явищ і т. ін. можливий тільки один. Словник української мови в 11 томах
- чи — Чи с. Ли, или, развѣ. Чи може сліпий сліпого водити? Єв. Л. VІ. 39. Чи гріх, чи два, а вже не видержу. Ном. № 118. Як де зробить чорногуз гніздо на хаті, чи у дворі, то та хата щаслива. Чуб. Та чи то ж повірять? Шейк. Чи вже б то пожаліли? Сим. 236. Словник української мови Грінченка