шал

Раж, навіженство; (битви) розпал, кульмінація; (нестримний гнів) лють; (юнацький) запал, молодецтво; шаленість; п! БОЖЕВІЛЛЯ.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шал — див. лють; сказ Словник синонімів Вусика
  2. шал — ШАЛ, у, ч. 1. Стан надмірного збудження, хвилювання. На Володька налягає шал і він верещить без потреби: – Га-га-гаааа! (У. Самчук); // Стан виявлення великого і сильного почуття. [Анна:] Але ж ти кохаєш його шалено. [Долорес:] Анно, то не шал!... Словник української мови у 20 томах
  3. шал — шал іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. шал — -у, ч. 1》 Стан надмірного збудження, хвилювання. || Стан виявлення великого і сильного почуття. 2》 чого і без додатка. Надзвичайна сила вияву чогось (перев. про явища природи, стихійні явища). || Бурхливий перебіг чогось (про наступ, битву, вогонь і... Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шал — БЕЗУ́МСТВО (необдумані, необачні дії, що суперечать вимогам розуму), БЕЗРОЗСУ́ДСТВО рідше, БЕ́ЗУМ поет., БОЖЕВІ́ЛЛЯ підсил., ШАЛЕ́НСТВО підсил., НАВІЖЕ́НСТВО підсил. рідше, ШАЛ підсил. рідше. Словник синонімів української мови
  6. шал — ШАЛ, у, ч. 1. Стан надмірного збудження, хвилювання; // Стан виявлення великого і сильного почуття. [Анна:] Але ж ти кохаєш його шалено. [Долорес:] Анно, то не шал! (Л. Укр., III, 1952, 335). 2. чого і без додатка. Надзвичайна сила вияву чогось (перев. Словник української мови в 11 томах
  7. шал — Шал, -лу м. Бѣшенство. Желех. Словник української мови Грінченка