шаноба

Значення в інших словниках

1. шаноба — див. честь; шана Словник синонімів Вусика
2. шаноба — [шаноба] -бие, д. і м. -б'і Орфоепічний словник української мови
3. шаноба — ШАНО́БА, и, ж. Те саме, що ша́на 1. По полю ходить, носом оре І розкидає по сліду [перо] Одним шанобу, другим горе, Тому привіт, тому біду (Л. Словник української мови у 20 томах
4. шаноба — шано́ба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
5. шаноба — -и, ж. Те саме, що шана 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
6. шаноба — ПОВА́ГА (почуття, ставлення до когось, чогось, яке ґрунтується на визнанні його заслуг, позитивних якостей тощо; вияв такого почуття), ПОВАЖА́ННЯ, ПОША́НА, ША́НА, ШАНУВА́ННЯ, УШАНУВА́ННЯ (ВШАНУВА́ННЯ), ШАНО́БА, ПРИЗНА́ННЯ, РЕСПЕ́КТ (РЕШПЕ́КТ) заст. Словник синонімів української мови
7. шаноба — Шано́ба, -би, -бі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. шаноба — ШАНО́БА, и, ж. Те саме, що ша́на 1. По полю ходить, носом оре І розкидає по сліду [перо] Одним шанобу, другим горе, Тому привіт, тому біду (Гл., Вибр., 1951, 217); Не придбаю я шаноби В світі між панами, Бо не маю ні худоби, Ні земель з лісами (Черн. Словник української мови в 11 томах
9. шаноба — Шаноба, -би ж. 1) Честь, почетъ, уваженіе, почтеніе. Рудч. Ск. II. 204. На що та й шаноба, як добрее слово. Ном. № 12865. 2) була йому шаноба! Досталось ему. Ном. Словник української мови Грінченка