шептуха

Ворожка, бабка, знахурка, п! ВІДЬМА, ЧАРІВНИЦЯ

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шептуха — див. чародій Словник синонімів Вусика
  2. шептуха — ШЕПТУ́ХА, и, ж., розм. 1. Жін. до шепту́н 1, 2. Як стане шептуха коло уха, не буде тобі, мамо, довіку кожуха (Номис); Перший клопіт – це здихатися шептух, які сновигали в Саїдовім дворі (Іван Ле). 2. також у сполуч. зі сл. баба, бабка, заст. Жін. Словник української мови у 20 томах
  3. шептуха — шепту́ха іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  4. шептуха — -и, розм. 1》 Жін. до шептун 1), 2). 2》 також у сполуч. зі сл. баба, бабка. Жін. до шептун 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шептуха — ЗНА́ХАРКА, ВОРО́ЖКА, ВОРОЖБИ́ТКА заст., ЗНА́ТНИ́ЦЯ заст., БА́БА заст., БА́БКА заст., ШЕПТУ́ХА заст., ЗНА́ХОРКА (ЗНА́ХУРКА) рідко. — Пор. 1. ві́дьма. Словник синонімів української мови
  6. шептуха — ШЕПТУ́ХА, и, ж., розм. 1. Жін. до шепту́н 1, 2. Як стане шептуха коло уха, не буде тобі, мамо, довіку кожуха (Номис, 1864, № 8414); Перший клопіт — це здихатися шептух, які сновигали в Саїдовім дворі (Ле, Міжгір’я, 1953, 206). 2. також у сполуч. із сл. Словник української мови в 11 томах
  7. шептуха — Шептуха, -хи ж. = шептуня. Я баба шептуха од злого духа. Ном. № 8353. Словник української мови Грінченка