ширяти

Значення в інших словниках

1. ширяти — див. колоти Словник синонімів Вусика
2. ширяти — [шиер’атие] -р'айу, -р'айеиш Орфоепічний словник української мови
3. ширяти — ШИРЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш, недок. 1. Повільно кружляти, тримаючись у повітрі на нерухомо простягнутих крилах. Над ними у повітрі справді ширяв хижий кобець, гостро й пронизувато свистячи (Б. Словник української мови у 20 томах
4. ширяти — ширя́ти 1 дієслово недоконаного виду літати ширя́ти 2 дієслово недоконаного виду штрикати розм. Орфографічний словник української мови
5. ширяти — I -яю, -яєш, недок. 1》 Повільно кружляти, тримаючись у повітрі на нерухомо простягнутих крилах. || Летіти або триматися в повітрі, використовуючи висхідні потоки повітря (про планер). Великий тлумачний словник сучасної мови
6. ширяти — вита́ти (літа́ти) в хма́рах (в небеса́х, в емпіре́ях). Сприймати дійсність нереально, наївно. А в кого ж було питати (поради)? У Катрі? Дожила до сивого волосся, а все ще у хмарах витає (І. Фразеологічний словник української мови
7. ширяти — ЛЕТІ́ТИ (пересуватися в повітрі за допомогою крил); ПЛИСТИ́, ПЛИВТИ́, ПЛИ́НУТИ, ЛИ́НУТИ поет. (плавно); ЛІТА́ТИ, ПЛА́ВАТИ, БУЯ́ТИ, МА́ЯТИ, ШИРЯ́ТИ, ВИТА́ТИ книжн. (в різних напрямках); РИ́НУТИ поет. Словник синонімів української мови
8. ширяти — Ширя́ти, -ря́ю, -ря́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. ширяти — ШИРЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш, недок. 1. Повільно кружляти, тримаючись у повітрі на нерухомо простягнутих крилах. Над ними у повітрі справді ширяв хижий кобець, гостро й пронизувато свистячи (Гр. Словник української мови в 11 томах
10. ширяти — Ширяти, -ряю, -єш гл. 1) Парить, рѣять. Орлом сизокрилим літає, ширяє, аж небо блакитне широкими б'є. Шевч. 9. 2) Тыкать, пырять. А він ширяє ціпком по дверіх, — сліпий, бач, то й пробує поперед себе. Новомоск. у. Словник української мови Грінченка