шкапа

Значення в інших словниках

1. шкапа — див. кінь Словник синонімів Вусика
2. шкапа — ШКА́ПА, и, ж. 1. Заморений, слабосилий, худий кінь; хабета. По дворі скрізь валялись купи неприбраного гною, бігали собаки, никали худі шкапи (І. Нечуй-Левицький); Кінця не видно ярмаркові. Там, чути, циган розхвалює якусь шкапу: – Добра кобила!... Словник української мови у 20 томах
3. шкапа — шка́па іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
4. шкапа — шка́па знев. 1. старий кінь (м, ср, ст)|| = кінь 2. стара спрацьована жінка (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. шкапа — I шк`апа-и, ж. 1》 Заморений, слабосилий, худий кінь. || розм. Те саме, що кінь 1). 2》 перен., розм., зневажл. Фізично слаба, виснажена, нездатна до роботи людина. II шкап`а-и, ж., орн., діал. Порода орла. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. шкапа — КІНЬ (велика свійська однокопита тварина, яку використовують для перевезення людей і вантажів), КОНЯ́КА розм., КОМО́НЬ заст.; КОНИ́СЬКО розм. (заморений, слабосилий); ШКА́ПА, ШКАПИ́НА розм., КОНИ́НА розм., КОНЯЧИ́НА розм., ПАТИ́КА зневажл., ШКІ́НЬКА діал. Словник синонімів української мови
7. шкапа — ШКА́ПА, и, ж. 1. Заморений, слабосилий, худий кінь. По дворі скрізь валялись купи неприбраного гною, бігали собаки, никали худі шкапи (Н.-Лев., І, 1956, 167); Кінця не видно ярмаркові. Там, чути, циган розхвалює якусь шкапу: — Добра кобила!... Словник української мови в 11 томах
8. шкапа — Шкапа, -пи ж. Кляча, плохая лошадь. Чуб. III. 426. Вівса шкапа ззіла, так і віз побила. посл. ум. шкапка. --------------- Шкапа, -пи ж. Порода орла. Харьк. у. Словник української мови Грінченка