шкарубкий
Шорсткий, ШЕРЕХАТИЙ, (- руки) репаний, потрісканий, (- слово) П. різкий, колючий, терпкий, шпаркий
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шкарубкий — див. твердий; шершавий Словник синонімів Вусика
- шкарубкий — ШКАРУБКИ́Й, а́, е́. 1. Який узявся цупкою корою, став шершавим, шорстким. Сергій схопився, витяг з-під койки постоли і шкарубкі, наскрізь промащені вогкою рудою, ніби з дубової кори зшиті, штани (Г. Коцюба); // Який має нерівну, шершаву поверхню. Словник української мови у 20 томах
- шкарубкий — шкарубки́й прикметник Орфографічний словник української мови
- шкарубкий — -а, -е. 1》 Який узявся цупкою кіррою, став шершавим, шорстким. || Який має нерівну, шершаву поверхню. || Який згрубів, потріскався від роботи, холоду, води і т. ін. (про шкіру та частини тіла); шершавий. || Цупкий, шорсткий на дотик. 2》 перен., рідко. Суворий, різкий, немилосердний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шкарубкий — ШОРСТКИ́Й (який має нерівну, цупку на дотик, часом потріскану, часом колючу поверхню; часто про згрубілу шкіру, частини тіла), ЖОРСТКИ́Й, КОСТРУБА́ТИЙ, ГРУ́БИЙ, ШКАРУБКИ́Й, ЗАШКАРУ́БЛИЙ, ШЕ́РХЛИЙ, ПРИШЕ́РХЛИЙ, ПОШЕ́РХЛИЙ, ОБШЕ́РХЛИЙ, ШЕРША́ВИЙ... Словник синонімів української мови
- шкарубкий — Шкарубки́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шкарубкий — ШКАРУБКИ́Й, а́, е́. 1. Який узявся цупкою корою, став шершавим, шорстким. Сергій схопився, витяг з-під койки постоли і шкарубкі, наскрізь промащені вогкою рудою, ніби з дубової кори зшиті, штани (Коцюба, Перед грозою, 1958, 43); // Який має нерівну... Словник української мови в 11 томах
- шкарубкий — Шкарубкий, -а, -е Жесткій, шероховатый, корявый. Вас. 161. Тілові треба б мнякшому буть, а то бач, яке шкарубке. Харьк. Шкарубкі чоботи стали: мокрі були та й засохли. Волч. у. Словник української мови Грінченка