шолудивий

Значення в інших словниках

1. шолудивий — див. гидкий; поганий Словник синонімів Вусика
2. шолудивий — ШОЛУДИ́ВИЙ, а, е, розм. 1. Покритий коростою, струпами, з горбкуватою шкірою, облізлою шерстю; паршивий. Навколо не було ні душі... Словник української мови у 20 томах
3. шолудивий — шолуди́вий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
4. шолудивий — -а, -е, розм. 1》 Покритий коростою, струпами, з горбкуватою шкірою, облізлою шерстю; паршивий. || у знач. ім. шолудивий, -вого, ч. Людина з лисиною чи без волосся на голові. || Рідкий (про волосся). || рідко. З невеликою кількістю пелюсток (про квітку). Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шолудивий — НЕГІ́ДНИЙ (який здатний на ганебні вчинки, якому властиві негативні моральні якості і т. ін.; ужив., зокрема, як лайливе слово при звертанні тощо), ПОГА́НИЙ, ПРЕПОГА́НИЙ підсил., НЕПОДО́БНИЙ рідше, БРИДКИ́Й підсил., ГИДКИ́Й підсил., МЕРЗЕ́ННИЙ підсил. Словник синонімів української мови
6. шолудивий — ШОЛУДИ́ВИЙ, а, е, розм. 1. Покритий коростою, струпами, з горбкуватою шкірою, облізлою шерстю; паршивий. Навколо не було ні душі. Тільки пробіг до дверей станції кондуктор та мале шолудиве собаченя зголодніло обнюхувало сміття на пероні (Досв., Вибр. Словник української мови в 11 томах
7. шолудивий — Шолудивий, -а, -е Паршивый. Шолудиве порося і в Петрівку змерзне. Ном. № 1582. З шолудивою головою та в дух. Ном. № 5462. Словник української мови Грінченка