шпара

Значення в інших словниках

1. шпара — див. отвір; шпарка; щілина Словник синонімів Вусика
2. шпара — ШПА́РА¹, и, ж. Вузький довгастий отвір; щілина. Надворі свистав вітер, віяв крізь шпари до хати і обдавав її холодом (І. Франко); У сінях було темно, лише через шпари дверей падало світло й розганяло темряву (Н. Словник української мови у 20 томах
3. шпара — шпа́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
4. шпара — -и, ж. Вузький довгастий отвір; щілина. || Довгаста тріщина, розколина, заглибина на поверхні чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шпара — ТРІ́ЩИНА (місце розриву на поверхні чогось), ШКАЛУ́БИНА розм.; РОЗКО́ЛИНА (велика, глибока); ШПАРИ́НА, ШПА́РА, ШПА́РКА (вузька, невелика). Гадючаться землею тріщини-розколини (З. Тулуб); Там упали (кулі) в якісь ізвори, зарилися в шкалубини скал (Г. Словник синонімів української мови
6. шпара — Шпа́ра, -ри, -рі; шпа́ри, шпар Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. шпара — ШПА́РА, и, ж. Вузький довгастий отвір; щілина. Надворі свистав вітер, віяв крізь шпари до хати і обдавав її холодом (Фр., І, 1955, 80); У сінях було темно, лише через шпари дверей падало світло й розганяло темряву (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах
8. шпара — Шпара, -ри ж. 1) Щель, пазъ, трещина. Сам. 129. 2) мн. Острая боль въ пальцахъ отъ мороза. Конот. у. Аж шпари зайшли — такий мороз. Ном. № 634. Шпари одійшли. Словник української мови Грінченка