щипці

(господарські) обценьки; (ковальські) кліщі; (на вугілля) братки; (на горіхи) давильце, д. лускач; щипчики.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

щипці — Гасило (щипці для гасіння свічок у церкві), гасник (т.с.), гострогубці, гострозубці, давильця (щипці для горіхів), джермала, джермела (т.с.), кліщі, кусало (давильця), кусачки, лускавці (для горіхів), лускач (т.с.); лускоріх (т.с.), лускун (т.с. Словник синонімів Вусика
щипці — моск. кліщі кліщі, обценьки, (на вугілля) братки, (чабанські) джермала, джермело, джермельце Словник чужослів Павло Штепа
щипці — ЩИ́ПЦІ, ів, мн. Інструмент, який складається з двох з'єднаних на шарнірі стержнів і використовується для затискування, захоплювання, розколювання, виривання чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
щипці — щи́пці множинний іменник Орфографічний словник української мови
щипці — -ів, мн. Інструмент, який складається з двох з'єднаних на шарнірі стержнів і використовується для затискування, захоплювання, розколювання, виривання чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
щипці — КЛІ́ЩІ (металевий інструмент перев. для захоплювання, тримання розпеченого металу); ЛЕ́ЩА́ТА діал.; ОБЦЕ́НЬКИ (інструмент для витягування цвяхів); ПАСАТИ́ЖІ (універсальний інструмент, який об'єднує в собі плоскогубці, кусачки, викрутку тощо)... Словник синонімів української мови
щипці — ЩИ́ПЦІ, ів, мн. Інструмент, який складається з двох з’єднаних на шарнірі стержнів і використовується для затискування, захоплювання, розколювання, виривання чого-небудь. Словник української мови в 11 томах