щирий

(хто) щиросердий, нелукавий, відвертий, правдивий, прямий, о. душа навстіж; (друг) вірний, справжній, дійсний; (до гостей) приязний, привітний, гостинний; (привіт) сердечний; (- любов) непідробний; (- працю) самовідданий, старанний; (- золото) непідроблений, чистий.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

щирий — (який сповнений сердечності, правдивості) сердечний, правдивий, (більшою мірою) щиросердий, чистосердечний (про ставлення) невдаваний, нелукавий відвертий, відкритий, привітний. Словник синонімів Полюги
щирий — I відвертий, правдивий, прямий, сердечний, чистий, щиросердий Фразеологічні синоніми: щира дружба; щира душа; щира молитва; щира правда; щире прохання; щире серце; щирий друг; щирий товариш II див. вірний; Добрий; справжній Словник синонімів Вусика
щирий — [шчирией] м. (на) -рому/-р'ім, мн. -р'і Орфоепічний словник української мови
щирий — ЩИ́РИЙ, а, е. 1. Який прямо, безкорисливо, чистосердечно виражає свої почуття, думки; відвертий, правдивий. Чоловік був дуже добрий, до своїх щирий, зроду-віку нікого не скривдив (Марко Вовчок); Людина щира й пряма... Словник української мови у 20 томах
щирий — щи́рий прикметник Орфографічний словник української мови
щирий — -а, -е. 1》 Який прямо, безкорисливо, чистосердечно виражає свої почуття, думки; відвертий, правдивий. || Який охоче приймає кого-небудь, наділяє чимсь від душі; приязний, гостинний. Великий тлумачний словник сучасної мови
щирий — від щи́рого се́рця. 1. перев. зі сл. цілува́ти, віта́ти і под. Палко, гаряче. Кинулась до його, як дитина, обняла і пригорнулась, а Павло обняв і поцілував її від щирого серця (П. Куліш); — Вітаю од щирого серця панну Гризельду!... Фразеологічний словник української мови
щирий — БЛИЗЬКИ́Й (про взаємини — пов'язаний почуттям симпатії, дружби, спільністю інтересів), ТІСНИ́Й підсил., ІНТИ́МНИЙ підсил. рідше. Із законами логіки в Жені були не дуже близькі взаємини (Ю. Словник синонімів української мови
щирий — Щи́рий, -ра, -ре Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
щирий — ЩИ́РИЙ, а, е. 1. Який прямо, безкорисливо, чистосердечно виражає свої почуття, думки; відвертий, правдивий. Чоловік був дуже добрий, до своїх щирий, зроду-віку нікого не скривдив (Вовчок, І, 1955, 85); Людина щира й пряма... Словник української мови в 11 томах
щирий — Щирий, -а, -е 1) Искренній. Щира душа. Ном. Щире серце. Чуб. III. 266. 2) Истинный, настоящій, неподдѣльный, сущій. Добра та рада, де щирая правда. Ном. № 6130. Щирий козак ззаду не нападається. Ном. № 4199. Це не казка, а щирая правда. Чуб. II. 27. Словник української мови Грінченка