щиро

пр., з душі, від щирого серця, поклавши руку на серце, відверто і всі п. ф. від ЩИРИЙ; (любити) всім серцем; ФР. душею і серцем /н. щиро прихильний/.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

щиро — (відверто, без упереджень) з відкритим (розкритим) серцем; з відкритою душею; (не кривлячи душею) з (від, од) [усього] серця; від (од) щирого серця; (нічого не приховуючи; з сл. говорити, сказати, признатися і т. ін. Словник фразеологічних синонімів
щиро — I відверто, душевно, істинно, нелукаво, побожно, по-божому, по-щирому, по-щирості, правдиво, просто, ревне, ревно, сердечно, справедливо, щиренько, щирісінько, щиросердечно, щиросердно, щиросердо Фразеологічні синоніми: від душі; від усієї душі... Словник синонімів Вусика
щиро — ЩИ́РО. Присл. до щи́рий. [Степанида:] Ач що каже: покарає! Хіба ми не щиро господові щоразу молимось? (М. Кропивницький); Будьте ласкаві, не висилайте мені нічого на вказану в останньому моєму листі адресу. Словник української мови у 20 томах
щиро — щи́ро прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
щиро — Присл. до щирий. Щиро дякую (вдячний) — ввічлива форма подяки, що виражає сердечне визнання чиїх-небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Щиро кажучи у знач. вставн. сл. — висловлюючись відверто; не приховуючи нічого. Великий тлумачний словник сучасної мови
щиро — Щи́ро, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
щиро — ЩИ́РО. Присл. до щи́рий. [Степанида:] Ач що каже: покарає! Хіба ми не щиро господові щоразу молимось? (Кроп., І, 1958, 125); Будьте ласкаві, не висилайте мені нічого на вказану в останньому моєму листі адресу. Словник української мови в 11 томах
щиро — Щиро нар. 1) Искренно, по правдѣ. Вона мене молодого щиро полюбила. Мет. Молились щиро козаки. Шевч. 161. 2) Въ соединеніи съ прилагательными усиливаетъ качество или указываетъ на чистоту, безпримѣсность его: щиро-народній, (Левиц. Пов. Словник української мови Грінченка