1. Словник української мови Грінченка

щиро

Щиро

нар.

1) Искренно, по правдѣ. Вона мене молодого щиро полюбила. Мет. Молились щиро козаки. Шевч. 161.

2) Въ соединеніи съ прилагательными усиливаетъ качество или указываетъ на чистоту, безпримѣсность его: щиро-народній, (Левиц. Пов. 258), щиро-польський, (Левиц. І.

312) и пр.

3) Усердно. Шкодливих горобців та гав він щиро так ганяв, що витоптав всі кавуни і дині. Гліб.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щиро — (відверто, без упереджень) з відкритим (розкритим) серцем; з відкритою душею; (не кривлячи душею) з (від, од) [усього] серця; від (од) щирого серця; (нічого не приховуючи; з сл. говорити, сказати, признатися і т. ін. Словник фразеологічних синонімів
  2. щиро — пр., з душі, від щирого серця, поклавши руку на серце, відверто і всі п. ф. від ЩИРИЙ; (любити) всім серцем; ФР. душею і серцем /н. щиро прихильний/. Словник синонімів Караванського
  3. щиро — I відверто, душевно, істинно, нелукаво, побожно, по-божому, по-щирому, по-щирості, правдиво, просто, ревне, ревно, сердечно, справедливо, щиренько, щирісінько, щиросердечно, щиросердно, щиросердо Фразеологічні синоніми: від душі; від усієї душі... Словник синонімів Вусика
  4. щиро — ЩИ́РО. Присл. до щи́рий. [Степанида:] Ач що каже: покарає! Хіба ми не щиро господові щоразу молимось? (М. Кропивницький); Будьте ласкаві, не висилайте мені нічого на вказану в останньому моєму листі адресу. Словник української мови у 20 томах
  5. щиро — щи́ро прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  6. щиро — Присл. до щирий. Щиро дякую (вдячний) — ввічлива форма подяки, що виражає сердечне визнання чиїх-небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Щиро кажучи у знач. вставн. сл. — висловлюючись відверто; не приховуючи нічого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. щиро — Щи́ро, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. щиро — ЩИ́РО. Присл. до щи́рий. [Степанида:] Ач що каже: покарає! Хіба ми не щиро господові щоразу молимось? (Кроп., І, 1958, 125); Будьте ласкаві, не висилайте мені нічого на вказану в останньому моєму листі адресу. Словник української мови в 11 томах