щиро

(відверто, без упереджень) з відкритим (розкритим) серцем; з відкритою душею; (не кривлячи душею) з (від, од) [усього] серця; від (од) щирого серця; (нічого не приховуючи; з сл. говорити, сказати, признатися і т. ін. ) поклавши руку на серце; як на сповіді; як (мов) на духу, заст.

Донька їхня [хазяїв хутора] – білявенька, зовсім ще юне дівчалинула до бійців з відкритим серцем і не приховувала свого захоплення приходом наших військ до них на хутір (Гончар, Маша з Верховини. 1959, с. 4); – Ну!вигукнув бадьоро Брюллов… – Розквітайте, Тарасе, для свого народу, зустрічайте нове життя з розкритим серцем (Смілянський, Крила, 1954, с. 119); Вони [індійці] зустрічали нас з відкритою душею, з осміхненим лицем (Минко, Намасте, Індіє!, 1958, с. 78); Як добре, що існує Нароч, Як добре, що Дніпро дзвенить. Як слова милого «товариш» З усього серця не любить? (Рильський, 3, 1961, с. 273); [Кіндрат Антонович:] Ну, а скажи від серця, не приховуючись: легше тобі тепер живеться, правда, легше? (Кропивницький, 2, 1958, с. 247–248); А мені захотілось тої миті від усього серця подякувати незнайомим людям: батькові Валерика і його матері за те, що вони так виховують свого сина (Петльований, Безмежнеє поле, 1974, с. 11); Співаючи пісню, од серця голосить дідусь і до плачу доводить (Куліш, Вибрані твори, 1969, с. 55); Полохаючи темну зграю, Живіть для людського добра! Від серця щирого бажаю Я вам ні пуху ні пера (Рильський, 3, 1961, с. 93); Поклавши руку на серце, давайте відразу скажемо, що виступ цей мав у собі від Дмитра Череди хіба що темперамент і стрімливість у читанні (Загребельний, Намилена трава, 1974, с. 75); Він, звичайно, слабший на характер, пішов до Глафіри Іванівни і все, як на сповіді, розказав (Микитенко, Кадильниця, 1959, с. 13); – Усе думаю, може, якось і перемінилися списки на землю.В залі почувся регіт, а Мирон смикнув брата за полу; ну. чого признаватися, мов на духу (Стельмах, 2. 1982, с. 13).

Джерело: Словник фразеологічних синонімів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щиро — пр., з душі, від щирого серця, поклавши руку на серце, відверто і всі п. ф. від ЩИРИЙ; (любити) всім серцем; ФР. душею і серцем /н. щиро прихильний/. Словник синонімів Караванського
  2. щиро — I відверто, душевно, істинно, нелукаво, побожно, по-божому, по-щирому, по-щирості, правдиво, просто, ревне, ревно, сердечно, справедливо, щиренько, щирісінько, щиросердечно, щиросердно, щиросердо Фразеологічні синоніми: від душі; від усієї душі... Словник синонімів Вусика
  3. щиро — ЩИ́РО. Присл. до щи́рий. [Степанида:] Ач що каже: покарає! Хіба ми не щиро господові щоразу молимось? (М. Кропивницький); Будьте ласкаві, не висилайте мені нічого на вказану в останньому моєму листі адресу. Словник української мови у 20 томах
  4. щиро — щи́ро прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  5. щиро — Присл. до щирий. Щиро дякую (вдячний) — ввічлива форма подяки, що виражає сердечне визнання чиїх-небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Щиро кажучи у знач. вставн. сл. — висловлюючись відверто; не приховуючи нічого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. щиро — Щи́ро, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. щиро — ЩИ́РО. Присл. до щи́рий. [Степанида:] Ач що каже: покарає! Хіба ми не щиро господові щоразу молимось? (Кроп., І, 1958, 125); Будьте ласкаві, не висилайте мені нічого на вказану в останньому моєму листі адресу. Словник української мови в 11 томах
  8. щиро — Щиро нар. 1) Искренно, по правдѣ. Вона мене молодого щиро полюбила. Мет. Молились щиро козаки. Шевч. 161. 2) Въ соединеніи съ прилагательными усиливаетъ качество или указываетъ на чистоту, безпримѣсность его: щиро-народній, (Левиц. Пов. Словник української мови Грінченка